Росіяни втомилися ворогувати зі світом

Кремль втрачає найефективніший інструмент виживання

Коли не вистачає дихання... Це той стан, в якому опинилася Росія. Почався відлік нового президентства Володимира Путіна. Причому, він був обраний з оглушливим успіхом і фанфарами. Навіть непокірну Москву вдалося затягнути до виборчих дільниць і змусити проголосувати за Путіна.

Отримані ним 63,6% голосів мали дати президенту легітимацію на впевнене правління і будь-які рішення. Сергій Кирієнко, заступник керівника кремлівської адміністрації, який кував путінську перемогу, навіть отримав за неї Героя Росії. Правда, таємно, що надає самому нагородженню відчуття ганебності, розповіла "Апострофу" Лілія Шевцова.

Але раптом за кілька місяців путінський рейтинг полетів вниз, впавши на 15% за кілька тижнів. Враження нищівної перемоги влади почало випаровуватися, поступаючись місцем розгубленості і нервозності.

Путін на Кубку світу виглядав безглуздо. Він злився, що опинився там, де потрібно було проявити людські емоції

Кубок світу з футболу, якого так прагнув Путін і який Росії дістався недешево (якщо врахувати продажність ФІФА), повинен був стати новим крещендо в об'єднанні народу навколо президента. Так само як Олімпійські ігри в 2014 році, які дали поштовх зростанню путінської популярності ще до анексії Криму. Але мундіаль виявився порожнім вихлопом. Путін інтересу до футболу не виявив. Кремль не міг второпати, як це видовище використовувати для підтримки популярності лідера. А коли Путін прийшов на стадіон, він не знав, що там з собою робити. Він похмуро стояв під дощем і тільки над ним розкрили парасольку, залишивши президентів Франції та Хорватії під зливою. Як же по-людськи виглядали промоклі до ниток, але щасливі Макрон і красуня Грабар-Китарович, обіймаючи своїх футболістів! І як безглуздо виглядав Путін, який явно злився на те, що опинився там, де потрібно було проявити людські емоції. А не демонструвати владу і могутність.

У міжнародному плані відбувається те ж саме, що й всередині країни. Начебто у зовнішній політиці Кремль домігся успіхів. Але на ділі вони блискавично перетворюються в пил.

Так, незважаючи на санкції, в Росію почали їхати світові лідери. Кілька разів приїздив Макрон. Путіна відвідала навіть Меркель, яка стільки років зберігала санкційну єдність Заходу. Це говорить, що міжнародна ізоляція Путіна добігла кінця. "Вишенькою на торті" мав стати саміт Путіна з Трампом, якого Кремль довго домагався. Адже ці саміти досі є підтвердженням державної ролі Росії.

Після повернення Трампа до Вашингтона стало ясно, що замість перемоги і "домовленостей" Кремль отримав порожній кошик

Було очевидно, що Путін до саміту підготувався. Втім, і без цього він мав усі можливості повісити Трампу яку завгодно локшину. Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров мабуть мав підстави так оцінити підсумки переговорів (без свідків) Путіна з Трампом: "Краще, ніж супер!". Все зіпсувала їхня прес-конференція, яка ще довго викликатиме жах американської аудиторії, продемонструвавши американського президента в ролі путінського пуделя. Однак після повернення Трампа до Вашингтона стало ясно, що замість перемоги і "домовленостей" Кремль отримав порожній кошик. Замість того, щоб слідувати "домовленостям" (зокрема, щодо Сирії і України) Вашингтон викотив "Кримську декларацію" про вічне невизнання Криму російським, і американський Конгрес в помсту за виляння Трампа почав готувати новий пакет санкцій проти Росії. На щорічній зустрічі з російськими послами Путін був змушений скаржитися, що "певні сили в Америці намагаються принизити і дезавуювати результати зустрічі в Гельсінкі".

Політика Кремля після переобрання Путіна була заснована на впевненості в безмежній підтримці президента. Саме ця впевненість дозволила владі зважитися залізти громадянам в кишеню. Причому, залізти ґрунтовно. Відразу кілька рішень Кремля були приурочені до початку Кубка світу з футболу. Міркування Кремля були прості: народ захоплений видовищем і все минеться. А коли населення очухається, буде пізно. Кремль оголосив про пенсійну реформу, тобто підвищення пенсійного віку, що означає в нинішній демографічній ситуації Росії скорочення кількості пенсіонерів. Було проведено рішення про підвищення ПДВ на 20%, що моментально викличе стрибок цін. Додамо до цього підвищення цін на бензин, яке завжди тягне за собою вибухову інфляцію.

Кремлю потрібно багато грошей: і на дві війни, і на Крим, і на улюблені путінські проекти типу футбольного чемпіонату і безперервного будівництва трубопроводів

Кремлю потрібні гроші. Багато грошей: і на дві війни (на Донбасі і в Сирії), і на Крим, і на улюблені путінські проекти типу футбольного чемпіонату і безперервного будівництва трубопроводів. Кремль вирішив наповнити бюджет за рахунок громадян, заодно підтримавши держкорпорації і друзів президента.

Кампанія з обкрадання населення стала ударом насамперед по путінському електорату, найбільш безсловесній і найслабшій частині суспільства - пенсіонерах і бюджетниках. Влада обклала їх з усіх сторін – від постійного підвищення тарифів на послуги ЖКГ до податків на домашніх тварин. Вирішили вишкребти все, що можливо, з криївок і наволочок. Індекс соціальних настроїв "Левада-Центру" показує, що за останні місяці негативна оцінка росіянами свого матеріального становища та економічної ситуації в країні зросла на 10%. Зрозуміло, що народ почав звіріти. Люди почали виходити на вулицю навіть у маленьких і сонних містах.

Росіяни не хочуть знову проходити через державний розвал

Так, поки до соціального цунамі в Росії ще далеко, чому є чимало причин. Назву лише основні. Пам'ять розпаду держави в 1991 році все ще залишається фактором, який стримує емоції. Росіяни не хочуть знову проходити через державний розвал. Не менше значення має і відсутність чіткої альтернативи Путіну і його політиці, яка б викликала довіру широких верств. Крім того, ситуація дезорієнтації і деморалізації у світі, коли ліберальна демократія опинилася в кризі, не стимулює прориву в напрямку демократії і лібералізму.

І тим не менше, є щось, що повинно серйозно хвилювати російську владу. Кремль втрачає найефективніший інструмент виживання – готовність населення ворогувати із Заходом, навколишнім світом і жити в обложеній фортеці. Опитування "Левада-Центру" протягом останніх місяців дають дивовижні результати. Так, 54% респондентів хочуть нормалізації відносин Росії із Заходом. Тільки 18% росіян хотіли б конфронтації з Америкою і тільки 14% готові підтримати експансію Росії на найближчий пострадянський простір. 56% росіян вважають, що держава – це структура, яка гарантує своїм громадянам добробут, а не б'є скло у сусідів. Все говорить про те, що народ втомився від конфронтації зі світом. Люди хочуть нормального життя.

Кремль втрачає найефективніший інструмент виживання – готовність населення ворогувати із Заходом, навколишнім світом і жити в обложеній фортеці

А якщо це так, то у Кремля в кишені не залишилося козирних карт. Немає ідеї, яка б легітимізувала нескінченне правління однієї людини і її кампанії. Або ж Кремлю доведеться шукати новий привід, який би змусив втомлених людей знову об'єднатися перед загрозою. У такому випадку мова може йти про апокаліптичний сценарій.

Росія завершує своє нинішнє літо в стані зростаючого невдоволення. Людям набридло дивитися, як правляча верхівка дерибанить країну. Однак безнадійність все ще переважає в масовій свідомості. Але ж рано чи пізно прийде момент, коли безнадія обернеться невідворотністю реваншу. І тоді мало не буде. Коли вичерпається терпіння людей – не ясно. Що станеться в цей момент – незрозуміло. Але країна загрозливо гуркоче...

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Єгор Стадний Директор аналітичного центру CEDOS
Олександр Поліщук Військовий дипломат, аналітик Фонду "Майдан закордонних справ"
Андрій Таїцький Викладач англійської мови. Працює у В'єтнамі
Сергій Тарута Народний депутат, лідер партії "Основа"
Вероніка Мудра Голова громадської організації "Біла Стрічка"
Погода