Україну можна купити "Небесним Усиком"

Москва швидко вчиться і маневрує

Притчі не допомагають. Давайте "по существу".

"Матч смерти" - хто пам'ятає цей благословенний фейк зі збірки "1000 и одна великая отечественная ночь"? Ага, полонені "динамівці" виграють у німецької солдатської команди, а ті страчують їх (у безсилій фашистській злобі).

Насправді, товариські матчі в часи Райхскомісаріату Україна - поширене явище. У Києві місцеві грали переважно з мадярами. В інших містах - з німцями, румунами та італійцями. І матч між якимись "динамівцями" й якимось "німцями" очевидно був і в самому Києві. Ну, типу пограли - і розійшлися.

Для СРСР то була ознака того, що німці - люди, а не окупанти. Тому й вигадали фейк про страту "динамівців"

Але для СРСР то була ознака того, що німці - люди, а не окупанти. І футбольні фієсти на території ворога були вкрай небезпечні. Тому й вигадали фейк про страту "динамівців". Ще й пам'ятник поставили цій брехні у 2013 році на вул. Грушевського.

Бо не можна вигравати в окупантів на їхній території і залишитися живим. Тоді твої гравці або колаборанти, або нікчеми, або корисні ідіоти в театрі ворога.

Що ж сталося нині у Москві? Громадянин країни, яка зазнала агресії з боку Росії, їде на ворожу територію і грає з умовними "німцями" в умовний "футбол". Пропаганда країни-агресора здобуває цілу купу ідеологічних плюсів, а воюючі українці тішаться "перемогою" - в "стране врага". За перемогою наступають обійми - з отим ярмарковим осетином. Бити справжнього "русского" Москва не дала. І власне на обрії – мир. Тобто, почесна капітуляція.

Бити справжнього "русского" Москва не дала

Уявити, що Усік привіз до Москви замість синьо-жовтого прапора зброю і спробував прямо на трибунах ліквідувати кілька високопоставлених чиновників Росії, не може навіть досвідчений фантаст.

Чому?

Не лише тому, що Усик - давно "русский". Мовою, церквою і вдаваною нездатністю визначити "чий Крим".

Власне самим українцям не потрібна справжня перемога. І справжня війна. Їм, скоріше, потрібна сильна емоція, яка була б ідентична відчуттю перемоги.

Українцям не потрібна справжня перемога. І справжня війна. Їм потрібна сильна емоція

Того буде цілком досить.

Зараз я навіть думаю, що сентиментальне визначення "Небесна Сотня" - відносно вбитих повстанців 20 лютого 2014 року - геніальне "відкупне" для колективного українського "інфанта". А "Пливе кача" - частина знеболюючого для мас, які опинилися на межі справжньої революції - тобто зміни правлячого класу, тотальної війни проти Москви і постання Нової України.

Тобто, Україну можна купити "Небесним Усиком". Можна! Це чітко уяснили вороги.

І хоча Москві із нами далі важко й непередбачувано, але вона швидко вчиться, маневрує і незабаром скаже устами свого фасадного спікера: "Слава Украине, ребята! Чо вы, обиделись, что ли? Героям слава. Ми же братья".

Обов'язково перефарбують усі мости через Москва-ріку у синьо-жовті й червоно-чорні кольори

Ну й обов'язково перефарбують усі мости через Москва-ріку у синьо-жовті й червоно-чорні кольори.

Буде глибока сатисфакція. Не сумніваймося.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Мирослава Ґонґадзе Головний редактор і керівник Української служби "Голосу Америки"
Віктор Каспрук Політичний аналітик
Тарас Возняк Культуролог, директор Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького
Євген Іхельзон Засновник проекту "Я люблю Азію"
Сашко Даниленко Мультиплікатор, художник
Погода