Маршрутки – ефективний генератор "чорного налу"

Мільйони гривень осідають в кишенях "бізнесменів"

Маршрутні таксі - комерційна альтернатива комунальному транспорту. З'явилися вони у нас в кінці 1990-х років. Поширилися на території більшості країн колишнього СРСР, після розвалу якого з функціонуванням комунальних підприємств спостерігалися помітні труднощі. І якщо раніше такий вид транспорту дійсно "страхував" муніципальних перевізників, які переживали не найкращі свої часи, то зараз він більше виглядає паразитом на тілі міста. Якщо говорити про Київ, то тут це звучить, напевно, найбільш справедливо.

Яка ситуація зараз? Маршрут приватних автобусів збудований так, що, найчастіше, просто дублює маршрути муніципального транспорту. І це, як не дивно, погоджено на рівні міської ради. Більш того, їхні водії і диспетчери спеціально коригують графік таким чином, щоб вирушати від зупинок мало не прямо перед прибуттям міського тролейбуса або автобуса, забираючи собі максимальне число його потенційних пасажирів. Це буквально висмоктує гроші з міського бюджету, так як самі маршрутки належать приватним особам, оформленим, в кращому випадку, як ФОП 2-ї групи. Тобто, за рік від кожного з них в якості податків до бюджету надходить менше 20 тисяч гривень. Або фактична виручка за кілька днів роботи. Маршрутки – дуже ефективний генератор "чорного налу", який не проходить ні по яким звітам. Це мільйони і мільйони гривень, які могли піти на користь місту, а осідають в кишенях "бізнесменів".

Окремого обговорення заслуговує і технічний стан самих автобусів. Зараз за ним стежить хіба що сам водій. Про жодні щоденні перевірки спеціальним співробітником перед виїздом мова не йде. "Ночувати" автобус може і прямо під будинком у водія, таке теж трапляється. Зрозуміло, нерідкі випадки поломок на ходу, аж до відпалих колес і дверей. Те ж саме стосується і стану здоров'я самого водія. Тривалість робочого дня у водія маршрутки може досягати 14-16 (і навіть більше!) годин на добу. Заснути за кермом або, того гірше, отримати серцевий напад від втоми і передозування кофеїном? Запросто. На дотримання ПДР таким водієм теж сподіватися не варто.

До речі, згідно із законом, всі пасажири маршрутних таксі повинні бути застраховані на випадок ДТП. Підтвердженням цього має бути квиток, яких пасажири маршруток, напевно, взагалі ніколи не бачили. Тому, ні про які страхові виплати не йдеться. Тим більше, що самі страхові компанії - як правило, одноденки, навіть без фізичного офісу. На відшкодування від них можна і не сподіватися.

Зрозуміло, в усіх контролюючих органах у власників маршрутів "усе схвачено". Те ж стосується і міської ради. Мені іноді здається, що метро на Троєщину в Києві не будується саме через протидію цьому з боку лобі власників маршрутів у Київраді. І ця версія не позбавлена сенсу, адже Троєщина - найбільш густонаселений район в Києві, там проживає більше 300 тисяч осіб, і всім їм потрібно кожен день кудись їхати. Зрозуміло, їх обслуговує незліченна кількість маршрутних таксі, що відправляються від зупинок мало не кожні півхвилини. Хто ж буде різати курку, яка несе золоті яйця?

Так що ж робити? Все просто: нарешті, почати нормально контролювати сферу пасажирських перевезень, карати нинішніх недобросовісних перевізників за всі порушення, відбирати ліцензії та маршрути, просувати і розвивати муніципальний транспорт, поступово відправляючи маршрутки в минуле. Замінити маленькі і незручні "Богдани" на великі автобуси. Виділяти на всіх міських дорогах смуги для руху громадського транспорту. І, нарешті, забути маршрутні таксі, як страшний сон для жителя будь-якого просунутого міста. Розвивати електротранспорт і метрополітен. На мій погляд, перевезенням пасажирів у місті повинен займатися тільки міський транспорт. Це безпечно і вигідно для міста. Приватні перевезення можуть існувати на міжміських відрізках, і не більше того. При цьому, за їх функціонуванням повинен бути належний контроль, а не те, що цим називається зараз.

Все це в наших нинішніх реаліях звучить, як утопія, але я впевнений, що нічого неможливого в цьому немає. Швидше, на це просто немає політичної волі у керівництва міста, і це дуже сумно.

Олексій Задорожний, для Gazeta.ua