Гроші і стосунки. Чи повинен чоловік бути спонсором?

Хто платить?

Часто натикаюся на гучні гасла: "жінка не повинна працювати", "чоловіки жлоби або невдахи, якщо на забезпечують жінку" або ж, навпаки, "будь сильною і незалежною", "жінці не потрібен чоловік, вона сама повинна заробляти".

Суспільство любить навішувати ярлики. Зараз яскраво виділяють кілька "таборів" - чоловіки та їх інфантильні жінки, яких конче потрібно забезпечувати. Тоді вони, нібито, можуть проявити всю свою жіночність. І "баби з яйцями", які заробляють більше за чоловіків і стверджують, що їм ніхто не потрібен.

Чи повинен чоловік забезпечувати жінку?

Будь-які стосунки можуть включати у себе два елементи. Перший - особистісні. Тобто - ми вибираємо людину за її якості. Другий - функціональні. Чоловіки і жінки тільки тоді разом, коли можуть задовольнити якусь потребу один одного. Тобто стосунки виконують певну функцію. Насправді, у стосунках між чоловіком і жінкою є одне й інше. Питання - що у пріоритеті.

Коли звучить теза "чоловік повинен забезпечувати жінку", тоді на перший план ставлять функціональність у стосунках. Вони мають право на існування, можуть бути міцними, надійними. Але якщо ця функція пропадає і чоловік не може генерувати такий дохід, щоб забезпечувати жінку і щоб їй з ним було комфортно, стосунки розвалюються.

Стосунки, у яких на першому місці вибір людини за її якості, міцніші й довговічніші. Ми перебуваємо у близькості з людиною, а не з тією функцією, яку вона може нам надати.

Хто годувальник?

Коли чоловік платить за дівчину, йому приємно, бо відчуває себе добувачем. Дівчині приємно, бо відчуває чоловічу увагу і, в якійсь мірі, його перевагу. Ці витоки беруть свій початок ще з стародавніх часів, коли чоловіки, через те що були сильнішими і витривалішими, добували їжу. Могли завалити мамонта і притягти в печеру, де вже жінка з цієї їжею обходилася.

З тих пір пройшло багато часу. Необхідності завалити мамонта більше немає. Їжу ми добуває абсолютно по-іншому - працюємо, спілкуємося і вибудовуємо стосунки з іншими людьми.

На цьому полі у жінок такі ж можливості, як і у чоловіків. Відповідно, обов'язки у них точно такі ж - забезпечувати себе самостійно. Це і є та рівноправність, до якої прагнуло наше сучасне суспільство і про яку так завзято заявляють "сильні і незалежні". Я не проти, а дуже навіть за - головне знати міру і не забувати, що ви жінка, а не кінь.

"Що якщо я і сама можу, але не хочу, тому і шукаю спонсора?".

У такій ситуації є два варіанти розвитку подій. Перший - ви інфантильна жінка. Ви не тільки обираєте від кого-то залежати, а ще й самі себе обманюєте. Вам необхідно отримувати турботу, опіку, тому ви "неповноцінні", як дитина. В цьому випадку ви потрапляєте в залежні стосунки.

Варіант другий - ви можете самостійно заробляти і себе забезпечувати, але вибираєте маніпулювати чоловіком. У такому випадку ви розважлива, егоїстична, лінива. Будуєте функціональні стосунки.

Єдиний здоровий варіант - це щира розмова і повна довіра у стосунках. Якщо ви можете заробити потрібну суму тільки виконуючи не улюблену роботу, поговоріть з чоловіком і вирішіть, чи можете ви настільки довіряти йому, щоб повністю залежати, але в той же час займатися улюбленою справою.

"Збулася мрія, мій чоловік нарешті став багатим. Але тепер я йому не потрібна".

Чим більше у чоловіка грошей, тим більше жінок він приваблює. Так влаштоване наше суспільство. Єдиний варіант - конкурувати. Використовувати ті знання, які є у вас (ви ж добре знаєте свого чоловіка і що йому подобається), але яких немає у інших жінок.

Якщо ваше становище "не потрібна" - тоді ваш варіант піти. Тому що ви у хворих стосунках. Якщо "не так цікава, як раніше" - починайте конкурувати, зацікавлювати, привертати увагу. Головне не істериками і маніпуляціями. Інакше чоловік, попит на якого різко виріс і самооцінка теж, не буде там, де йому виносять мозок.

У кого мамонт, той і головний?

У сучасному світі часто виникають ситуації, коли жінка успішна і заробляє більше за чоловіка. Як жінці допомогти чоловікові самореалізуватися, відчути себе сильним, добувачем? Перше, що потрібно зрозуміти - це не проблема жінки. Чоловік не відчуває своєї самореалізації, тому що він:

а) не робить достатньо для того, щоб заробляти більше, ніж його жінка. Питання у тому, чи є у нього об'єктивно така можливість. Якщо вона є, він повинен прикладати зусилля, щоб заробляти більше.

б) не може прийняти, що в родині різний дохід. Це означає, що він конкурує з жінкою у тому, хто заробляє більше. Якщо варіантів об'єктивно немає, тоді цю ситуацію потрібно прийняти, не капати на мозок своїй жінці та не намагатися з нею конкурувати.

Якщо жінку турбує те, що вона заробляєте більше і хоче допомогти своєму чоловікові, - ось що можна зробити у цій ситуації:

Перше і найголовніше - у жодному разі не перетворюватися у "матусю": не влаштовувати його на роботу, не домовлятися щоб його кудись взяли. Таким чином ви формуєте модель, коли ваш чоловік починає від вас залежати. Всі свої досягнення він не розділить з вами, не дивлячись на те, що "ви його підтримували". Він відчуватиме себе зобов'язаним і неповноцінним тому, що ви організовували для нього можливість отримати заробіток. Тобто - осягнення є, але без вас його б не було.

Щоб чоловікові було комфортно, потрібно поговорити і пояснити, що ви турбуєтеся і хотіли б йому допомогти відчувати себе добувачем. Спробуйте разом вирішити, яку зону відповідальності буде закривати і забезпечувати ваш чоловік. Важливо, щоб чоловік сам вирішував і знаходив способи закрити цю зону відповідальності. Ви можете обговорювати і навіть радити, але не організувати це замість нього. Основне завдання, щоб чоловік бачив той результат, який він може сам забезпечити.

Володимир Гаріпов, для Gazeta.ua