Україна – не вигрібна яма для відходів хутрових ферм

Маємо заборонити хутро слідом за Євросоюзом

Відвідав селище Сінгури Житомирської області, де другий рік працює нідерландська норкова ферма. Варто лише заговорити про неї на вулиці, й за кілька хвилин навколо вас утвориться мітинг проти діяльності виробництва.

На фермі в Сінгурах утримують 15 тисяч норок. Навесні нідерландський бізнесмен хотів збільшити виробництво до 90 тисяч тварин. На громадських слуханнях, які віднедавна передбачені законом про оцінку впливу на довкілля, селяни це рішення заблокували.

Нині в Україні щороку забивають понад 600 тисяч норок. Такі дані офіційної статистики. А за оцінками зоозахисної ГО "Єдина Планета", реальна цифра сягає 1 млн тварин.

Процес обробки хутра настільки шкідливий, що Світовий Банк відносить цю промисловість до п'ятірки найгірших із точки зору забруднення довкілля токсичними важкими металами.

Щойно шкіру з тварини здирають, вона починає розкладатися, як і будь-яка органіка. Щоб шуба не згнила у шафі, хутро одразу обробляють коктейлем із токсичних хімікатів. Найчастіше використовують формальдегід, який може викликати лейкемію, і хром, який пов'язують із різними формами раку.

Ще один фактор забруднення довкілля – екскременти тварин. Така ферма, як у Сінгурах, щороку продукує щонайменше 300 тисяч кг фекалій. Ви вірите, що їх утилізують законним і безпечним для довкілля способом? Селяни показали мені картопляне поле з купою лайна площею близько ста квадратних метрів. Кажуть, що це звіроферма вивезла декілька десятків "камазів" норкових фекалій. Усе це неминуче потрапляє в ґрунт, водойми, повітря.

Найбільше мене вразило те, чим годують норок в Сінгурах. Як виявилось, це розповсюджена практика на хутрових фермах. Після того, як з тварини здирають шкіру, її тіло перемелюють і згодовують молодим норкам. Таким чином діти норок часто змушені їсти своїх батьків і найближчих родичів.

Тварин на звірофермах утримують у неприродних умовах - у тісних клітках без доступу до ґрунту та водойм. Часто тварини від народження жодного разу не торкаються лапами поверхні Землі. Наприкінці такого життя їх закатовують: у пащу та анальний отвір засовують залізні прути й пускають електричний струм, труять газом або вприскують отруту й вони помирають в муках.

Тварини на шкуродернях страждають. Чи вартує цього шуба з натурального хутра?

У Європі не хочуть бачити жорстокий та шкідливий для довкілля бізнес. Законодавчу заборону на виробництво хутра прийняли вже у Великобританії, Австрії, Чехії, Сербії, Нідерландах, Хорватії, Словенії, Македонії, Люксембурзі. В інших країнах триває процес впровадження заборони (Данія, Німеччина, Норвегія, Польща тощо). Європейські законотворці дають виробникам хутра час, щоб вони очистили країну від свого виробництва. Червоною лінією більшість європейських країн називають 2024 рік. Після шкуродерні будуть остаточно поза законом на значній території ЄС.

Оскільки маємо слабку систему еко-контролю в нашій державі, небезпечні хутрові ферми можуть переміститися в Україну. Тому екологи та зоозахисники б'ють на сполох і вимагають слідом за країнами Євросоюзу заборонити хутрове виробництво з 2024 року. Тоді переміщення європейської хутрової індустрії в Україну стане недоцільним.

Павло Вишебаба, для Gazeta.ua