Помилки в рекламі вбивають грамотність українців

Мовна культура – елемент соціальної відповідальності

Майже щодня бачимо банери, білборди, афіші та рекламу в метро з помилками. Рекламодавці часто навіть не замислюються над правильністю написаного. Аби продати. Однак вони повинні знати, що мовна культура – це елемент соціальної відповідальності. Люди сприймають рекламу як еталон. Таким чином, їхній бізнес впливає на рівень грамотності українців.

Усе, що публікують чи виставляють у публічний простір, повинно бути грамотним. Тоді воно якісно впливає на людей.

У шанованих рекламних фірмах при друку банерів зміст тексту перевіряють не одні очі. І не одна голова. Так дбають про імідж своїх клієнтів. Малий бізнесмен, який самотужки робить собі макет, часто за цим не стежить. Ті, хто рекламу лише виготовляють, не зобов'язані перевіряти грамотність. Лише зробити і продати. Тому потрібен регуляторний акт, який би контролював цей процес.

Треба показати підприємцям важливість грамотності для обличчя їхнього бізнесу. Зробити це можна різними методами. Наприклад, голосувати гаманцем. Один знайомий ставить негативну оцінку в Google картах або пише негативний коментар. Якщо з'являється неграмотна реклама в інтернеті, він переходить за посиланням у фоновому вікні і, звісно, нічого не купує. Таким чином рекламодавець платить гроші за неякісну рекламу, а результату немає.

У рекламі важливо, щоб вона узгоджувалася з граматикою. Щоб правильно були вжиті займенники, прийменники та сполучення слів. Використовувати гру слів, звісно ж, ніхто не заборонятиме. Часто на цьому й побудована реклама. Ніхто не заперечує, що реклама повинна привертати увагу. Але це не повинно суперечити правопису.

Люди, перевіряйте себе! Не думайте, що знаєте все краще за інших. Усі помиляються. Але не всі вчаться на своїх помилках. Виправдовуватися цим і знімати із себе відповідальність непрофесійно.

Олексій Козюк, для Gazeta.ua