Досить слухати "господарників", які зробили Україну бідним родичем

За них говорять їхні справи

Уламки "Партії регіонів" вимагають звільнити Уляну Супрун через епідемію кору. Епідемію, яка виникла через те, що люди перестали робити щеплення. А щеплення люди перестали робити, бо міністр охорони здоров'я від "Партії регіонів" Раїса Богатирьова закуповувала і продавала барижну вакцину свого сина, яка призводила до смертей людей і навряд чи рятувала від кору. І тепер ці люди самі вимагають звільнити міністра, яка закуповує сучасні вакцини через міжнародні організації.

Це загальна історія для України. Коли люди спочатку роблять гидоту, а потім "своїм прикладом" доводять, що нічого робити не можна в принципі. А інститут репутації в країні відсутній. І кожен "барига", не має значення, торгує він бурштином або торгував барижними вакцинами, може прийти в телевізор і розповідати, як жити далі.

Ці люди провели "приватизацію 90-х". І тепер активно розповідають, що приватизація — це зло

Спочатку ці люди провели "приватизацію 90-х". І тепер активно розповідають, що приватизація — це зло. Звичайно, те що вони робили - це зло. Але це не було приватизацією. Це не був прозорий і чистий продаж, без додаткових умов. Це були схеми. Які, до речі, як і сьогодні, прикривали турботою про вітчизняного виробника. І преференціями українців. Вітчизняними інвесторама. Закінчилося усе олігархатом.

Тепер ці люди лякають громадян України приватизацією в цілому, кажучи, що хай вже краще у держави буде. Тому що продовжують сидіти на потоках державних компаній. Але варто прийти адекватній людині, сказати - давайте продамо на відкритому конкурсі, нехай переможе той, хто дасть кращу ціну і без додаткових умов (аля покупець повинен мати досвід роботи в Україні, любити футбол і його прізвище мало бути на конкретну букву), як йому відразу поставлять тавро ворог народу. Затаврують люди, які нажилися на схемах 90-х і використовують цей фантомний біль для того, щоб продовжувати наживатися.

Варто прийти адекватній людині, сказати - давайте продамо на відкритому конкурсі, нехай переможе той, хто дасть кращу ціну і без додаткових умов, як йому відразу поставлять тавро ворог народу

Ці ж люди твердять, що ринок землі - це погано. Не тому, що ринок землі - це погано, а тому що "це погано в Україні, адже тут все, що не робиться, погано". І це говорять люди, які своїми руками робили все в Україні. Так, робили погано. І заробляли на цьому. Як із вакциною від кору. І хочуть заробляти далі.

На початку 90-х українці підтримували введення ринку землі. 70% були за. Це природно, тому що важко логічно пояснити, коли люди виступають за те, щоб їм щось забороняли. Зараз 70% проти. Тому що всі ці 20 років вони бачать, як "досвідчені господарники" керують і бояться довірити їм ще щось. І, одночасно, слухають цих найдосвідченіших господарників нины, коли вони доводять, що робити ринок не можна в принципі. Не те, що треба зробити ринок правильно і не так, як завжди, а не можна взагалі. Це як стверджувати, що вакцинація - це погано тому, що представники "Партії регіонів" продавали колись барижні вакцини.

На початку 90-х українці підтримували введення ринку землі. Зараз 70% проти. Тому що всі ці 20 років люди бачать, як "досвідчені господарники" керують і бояться їм довірити ще щось

І розірвати це порочне коло може тільки політична воля першої особи, як в медичній реформі. Просто прийде і зробить. І через рік, якщо б ринок землі запрацював, люди б побачили, що ніякі олігархи або китайці не скупили всю землю, а ось вартість паїв і оренда ростуть, росте врожайність і гривня навіть виграє від цього. А кінець світу не настав. Тому що просто хтось взяв і відкрив ринок, прибравши звідти державу, де їй не місце, і встановив прозорі правила.

Це все залежить від того, хто буде реалізовувати реформу. І під чиїм контролем. Покаже, що реалізовувати правильні речі можна правильно, а не традиційно, по-українськи. Така можливість є. Особливо зараз, коли влада перебуває під контролем, навіть не суспільства, на яке влада поки може начхати, а кредиторів.

І так, краще б ця перша особа була не звичним обличчям із телевізора. Тому що звичні вже робили. І ми знаємо як. Довірити їм зробити ще щось - важко. Але якщо є вибір робити правильно при обридлому обличчі (але під контролем МВФ) або не робити взагалі, то краще робити. Адже не робити не можна. Бо годинник цокає. Світ рухається вперед. Залишаючи нас далеко позаду. І не можна просто відкладати вирішення проблем. Бо ще трохи, і всі школи довелося б закрити на карантин. Бо ще трохи, і державні підприємства доведеться здати на металобрухт. Бо ще трохи, і помруть всі власники паїв, яким так і не дали скористатися своїм правом власності.

Не треба слухати людей, які зробили все, щоб Україна опинилася в положенні бідного родича

Ця історія не про щеплення. І не про ринок землі. Це історія про те, що не треба слухати людей, які зробили все, щоб Україна опинилася в положенні бідного родича. Їх слова нічого не значать. Тому що за них говорять їхні справи. І своїми ж справами вони докоряють тим, хто хоче зробити правильно.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Єгор Стадний Директор аналітичного центру CEDOS
Олександр Поліщук Військовий дипломат, аналітик Фонду "Майдан закордонних справ"
Андрій Таїцький Викладач англійської мови. Працює у В'єтнамі
Сергій Тарута Народний депутат, лідер партії "Основа"
Вероніка Мудра Голова громадської організації "Біла Стрічка"
Погода