Війна всіх проти всіх. Чому у реформаторів рейтинги, як у Бойка

Найпростіше маніпулювати тими, хто нічому і нікому не довіряє

Усі обговорюють президентські рейтинги, але найцікавіші цифри в новому соціологічному опитуванні КМІС - 2,5 і 3. Це цифри, що без перебільшення визначають сучасну українську політику. Саме в стільки разів більше українців, що негативно ставляться до діяльності Макса Нефьодова і Андрія Коболєва, ніж тих, що підтримують їх. Так-так, вам не почулося. Професіонали, що доклали руку до найуспішніших реформ останніх років: антикорупційного ProZorro і зняття України з газової гілки Москви. Люди з бездоганною репутацією. Але українські громадяни ставляться до них негативно. На одному рівні з одіозним лідером "регіоналів" Юрієм Бойком, у якого співвідношення позитиву і негативу дорівнює 3.

Що говорять ці цифри молодим реформаторам, держслужбовцям і політикам? Реформуй не реформуй, а все одно отримаєш рейтинги, як у Бойка. І зарплату в рази нижчу за пропозиції в бізнесі. Звичайно, залишається розуміння причетності до великої історичної місії відбудови держави. Але місяць за місяцем опиратися тиску з боку родини (яка поважає історичну місію, але бачить й інші твої обов'язки) і постійних пропозицій роботи в великому бізнесі - стає все складніше.

Реформатори - теж люди. Якщо вони не отримують високої зарплатні й матеріальних умов, це має компенсуватися повагою і підтримкою громадян. За відсутності й першого й другого люди швидко йдуть з держслужби чи вирішують не йти туди взагалі.

У створенні привабливих робочих умов роботодавець зацікавлений не менше співробітників - кадри йдуть туди, де краще, а якість кадрів визначає успіх як компаній, так і держав. Просто уявіть собі ситуацію, коли нові співробітники витягнули компанію зі, здавалося, неминучого банкрутства та зекономили їй мільярди доларів, а керівництво ними постійно невдоволене. Чи довго нові співробітники залишаться в компанії і який прогноз щодо майбутнього компанії ви б дали?

Не секрет, що найпростіше маніпулювати тими, хто нічому і нікому не довіряє. Все просто: мислення це процес, що спирається на довіру до раніше встановлених фактів задля руху вперед. Якщо фактів та джерел інформації, яким ти довіряєш, мало чи їх взагалі не існує, то раціональне мислення стає фактично неможливим. Так само і в суспільстві. Якщо громадяни пишаються тим, що нікому не довіряють, то будуть змушені мати держслужбовцями і політиками злодіїв, які чхати хотіли на довіру громадян і офіційні зарплати.

Сьогодні для України набагато важливіше створювати острівці довіри між всіма здоровими силами, ніж продовжувати нищівну війну всіх проти всіх. За замовченням довіряй тому, хто робить добру справу. Припиняй довіряти лише тоді, коли на це є конкретні та серйозні підстави. Звичайно, якщо наступним прем'єр-міністром не хочеш бачити Бойка.

Оригінал