"Арсеналу" бракує раціональності та революційності

Клуб переживає кризовий період

Футбол у Європі стає все більш раціональним. Виграють команди, які на перше місце ставлять результат, а не гру.

Перемагають раціональні команди, або команди, які можуть витрачати шалені гроші на трансферну кампанію. "Челсі" минулого сезону показав себе дуже раціональним колективом, а в цьому сезоні переміг "Манчестер Сіті" зі своїми багатомільйонними трансферами.

Якраз відсутність раціональності й не дозволила "Арсеналу" в останні роки боротися за титули, як в Європі, так і в Англії. Їхній тренер Арсен Венгер не зміг відступити від своїх принципів, перебудуватися.

У сучасному футболі тренер не може працювати на одному місці більше 3-4 сезонів. Далі відбувається емоційний застій. Гравці звикають до його вимог. У таких умовах важко думати про прогрес та здобуття титулів. Люди втомлюються навіть від хороших результатів. Тому майже 22 роки Венгера в одній команді – це просто виняток із правил. Навряд чи у майбутньому таке буде можливо.

Венгер сильний толерантністю. В "Арсеналі" майже не було конфліктів. Враховуючи, що зазвичай футболісти – це егоїсти, які думають тільки про себе. До того ж команда формувалася із гравців з усього світу. У кожного своя релігія, інтереси, ментальність. Об'єднати всіх в одній команді та однією ціллю – доволі важка робота. Інтелігентність, інтелектуальність, знання людської природи допомогли Венгеру впоратися із цим завданням.

За футбольними мірками, я не бачу у Венгері нічого революційного. Завжди грав за однією схемою, філософією. Віддавав перевагу атакувальному футболу. Довіряв іспанцям, нідерландцям, які грають в такий футбол від народження. Особливо - на початку роботи в "Арсеналі", коли були запрошені Овермарс, Бергкамп.

Вплив Арсена Венгера на трансферну політику, особливо в Англії, більший, ніж суто ігрові футбольні моменти. Він показав, що із нікому не відомих футболістів можна робити "зірок". Починав брати мало відомих гравців та виводив їх на новий високий рівень.

Венгер першим в Англії почав робити ставку на легіонерів. Особливо довіряв своїм співвітчизникам французам. У певний час основний склад "Арсеналу" був суто із іноземців. Для Англії це був новий підхід. Місцеві клуби тоді ще не мали таких великих фінансових можливостей, як зараз, тому іноземців сприймали доволі неоднозначно.

Хотілося б, щоб "Арсенал" в наступному сезоні піднявся в плані результату. Не думаю, що тут проблема в одному тренері. Тільки дійшовши до певної точки, від якої можна відштовхнутися, підеш вгору. "Арсенал" якраз нині переживає свій кризовий період. Далі повинно бути краще.

Арсен Венгер попрацював доволі довго на високому рівні. Для того, щоб побудувати щось нове - француз вже не має емоційних сил. Тим паче, що його система нині не приносить результатів.

У майбутньому очолити "Арсенал" має стороння людина, із зовсім іншим поглядом на футбол, іншою філософією гри. Було б цікаво подивитися на роботу німецьких чи іспанських спеціалістів. Запрошення на посаду тренера колишнього гравця - суті справи не змінить. Приклад Валерія Лобановського, коли жоден із його послідовників не зміг нічого суттєвого досягнути, тому яскраве підтвердження. Копія завжди буде гірше від оригіналу.

Олег Федорчук, записано з коментаря для Gazeta.ua