Україна має невеликі шанси на вихід до фінальної частини Кубка світу

Італія виграла Євро завдяки набору тактик, але зараз позначається відсутність лідерів

2021-й закінчується. Проаналізуємо основні події, які відбулися упродовж року.

Тріумф "Челсі" в Лізі чемпіонів з-поміж іншого означав перемогу раціонального підходу над тим стилем, який створив у "Барселоні" Йоган Кройфф. Хосеп Гвардіола лише став творчим продовжувачем цього стилю. У нього гарно виходило в "Барселоні" і не дуже – в "Баварії", де такій грі опиралося і керівництво, і самі гравці.

Зате в "Манчестер Сіті" Хосеп знайшов вдячних поціновувачів і продовжив робити те, що почав у 2008 році в "Барселоні" – суміш голландського й іспанського футболу: контроль м'яча плюс неймовірна техніка провідних виконавців.

Однак такий стиль з часом став консервативним, а ще згодом перетворився на моветон. Все, що затримується в розвитку, з часом програє новому. Німецькі тренери, й не тільки вони, навчилися протистояти цьому завдяки раціональній грі, пресингу й швидкості. Плюс у фіналі Гвардіола помилився, вирішивши вдосконалити те, що саме працювало. Тому перемога "Челсі" навряд чи була несподіванкою.

У стилі, схожим на "Челсі", грала збірна Італії на цьогорічному Євро. Роберто Манчіні вдало маніпулював набором різноманітних тактик. Італія в кожному новому матчі не була схожа на себе попередню. Я би сказав, що в мистецтві трансформації вони стали віртуозами.

Мінус цієї збірної – відсутність справжніх лідерів команди. Тих людей, які в момент, коли не все складається, можуть взяти тягар на себе. Наслідок такого стану справ – не надто успішний відбір до Кубка світу, де доведеться боротися за путівку з Португалією Роналду.

Виступ збірної України на Євро і у відборі на Кубок світу залишив двояке враження. Ми виграли у групі один матч і змогли проявити себе в 1/8 фіналу. Однак Англія в чвертьфіналі вказала на наше справжнє місце. Гірше, що на ментальному рівні нікого з гравців це не образило.

Відбір на Кубок світу став продовженням нашої гри. Ми вирвали путівку в стикові матчі лише в останній ігровий день. Мені зрозуміла радість тренера й федерації, які тішаться тим, що першим суперником нам випала збірна Шотландії. Їх можна зрозуміти. Але в березні і в себе на полі Шотландія вельми грізна. Якщо нам пощастить, то й другу вирішальну гру ми знову гратимемо на виїзді, коли наш чемпіонат ще не набрав ходу, а легіонери не є лідерами в своїх клубах. Тому шанси невеликі.

Олег Федорчук, для Gazeta.ua