Фільм про Анну Київську: Захід досі вважає нас Росією

"А хіба ви не одне й те саме?"

Українські журналісти звернулись до голови Держкіно Пилипа Іллєнка. Вони виказали сумнів щодо компетентності авторки сценарію фільму про Анну Київську французької письменниці Жаклін Доксуа. Картина стане спільною французько-українською роботою. Зйомки мають стартувати влітку цього року.

"Роман Доксуа "Анна Київська - королева Франції", на якому базується сценарій, вийшов під редакцією відомого українофоба, голови редакційної ради газети "Русская мысль" Віктора Лупана, - написали у зверненні. - На сторінках своєї газети Лупан демонструє відверто антиукраїнські погляди. З перших і до останніх рядків Жаклін Доксуа послідовно втілює й без того поширене у французькій історичній літературі суто російське бачення постаті королеви Анни. Книжка починається попередженням, що "задля ясності викладу державам надані сучасні назви: Росія та Франція".

Президент Франції Еммануель Макрон не так давно зробив заяву, в якій підкреслив, що Анна Ярославна українська княжна. До цього жоден із французьких високопосадовців не розглядав Анну Київську під цим кутом.

Коли я минулого року представляв Україну на фестивалі у французькому Ліоні - спілкувався з тамтешньою публікою. У Франції є частина населення, яка щиро вважає, що Україна для Росії - це така собі Каталонія для Іспанії. Частина, яка раптом захотіла в сепаратистський спосіб відділитись. І це говорили освічені люди, які багато читають, відвідують культурні заходи.

Стикався з таким поглядом на Україну і в Західній Німеччині, в Баварії. Років 20 тому після якогось культурного заходу на фуршеті німці питали, чому не цінуємо свою культуру. Відрікаємось від Пушкіна. Сказав, що то не наше. Пояснив: не думаю, що Пушкін поганий, але він класик російської культури. "А хіба ви не одне й те саме?", - питали.

Німці питали, чому не цінуємо свою культуру. Відрікаємось від Пушкіна

Якщо Україна зніматиме кіно лише для локального ринку - воно не окупиться. Фентезі "Сторожова застава", який увійшов у п'ятірку лідерів прокату, заробив вдвічі менше грошей, ніж коштувало його виробництво. До початку війни з Росією майже всі українські продакшени орієнтувались на співпрацю з нею. Зараз варто дивитись в напрямку європейського ринку. Якщо хочемо мати фільми спільного виробництва, мусимо зважати, що кіно робитимемо в першу чергу не для українців, а для західного глядача. Французи дуже люблять своє. Якщо написано, що створено їхнім сценаристом, або за книгою їх автора - плювати, що її видав українофоб.

Якщо прагнемо уникнути подібних непорозумінь, які сталися з "Анною Київською" - мусимо проводити на Заході грамотну просвітницьку, культурну політику. Передусім в країнах Європи, з якими починаємо співпрацювати.

Поки Україну сприймають як екзотичну. На хорошу популяризацію себе нам потрібно витрачати приблизно стільки ж коштів, як Росія. Це видно по цьогорічному книжковому фестивалю Салон дю Лівр у Парижі. Російський стенд - "одоробло" в стилі конструктивізму 1930-х, було видно від самого входу, він привертав увагу. Український виглядав ошатно, приємно. Але губився серед інших невеличких стендів.

Зараз активно проходять дні українського кіно в європейських містах. Після показів відбуваються зустрічі із просвітницькими заходами. Часом виникають досить гострі дискусії.

Торік у Празі показували історичну драму "Червоний" про повстання у таборі ГУЛАГу. Нагадав присутнім в залі, що фільм стосується не лише України, а й усіх народів східної Європи, які були поневолені СРСР. Чехи згадували Прагу 1968 року, коли до неї в'їжджали радянські танки. Після показу мені зробили зауваження, що чехам неприємно чути, що колись на них напали росіяни.

Андрій Кокотюха, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олексій Арестович Військовий експерт
Сергій Сингаївський Письменник, перекладач
Євген Клопотенко Кулінарний експерт
Дмитро Кулеба Дипломат
Погода