Як переконати мозок менше лінуватися

Кожен з нас — неймовірно могутній, ресурсний і талановитий, але дуже економний

Кожного дня я змушую себе вставати з ліжка раніше, ніж хотілося б. Робити 30-хвилинний комплекс вправ. Йти по сходах замість ліфта. Тренувати мозок запам'ятовуванням нової інформації. Зробити роботу замість того, щоб її не зробити. Ну добре, майже кожного дня.

Дивлячись на дисциплінованих і успішних людей, ми думаємо, що їм все це дається легко і тільки в кайф, що вони знайшли свою справу, яка сама підриває їх з ліжка ні світ ні зоря. А ось нам важко, у нас немає сили волі, у нас обставини, немає досвіду досягнень, сил, сенсу і так далі. Тим часом, всі ми продовжуємо хотіти мати гарну фігуру, бути крутим фахівцем, заробляти багато грошей, співати, малювати, але все ніяк.

Багато хто скаржиться ще на те, що самовіддачу проявляють тільки в тому випадку, коли потрібно "додати трохи кайфу" в сірі будні — поїсти солодкого, пограти в гру, покурити, подивитися серіал, який затягує. Заради цього вони здатні докласти чималих зусиль — зібратися і піти в магазин, заплатити кровно зароблені за гру, відкласти сімейні справи заради цікавої серії.

Якщо у вас так, то не турбуйтеся завчасно: на нейробіологічному рівні з вами все так само в порядку, як і з Джеффом Безосом (найбагатша людина світу за версією Bloomberg — ред.).

Проблема полягає у двох речах:

1. Наш мозок постійно знаходиться в режимі економії енергії і погоджується робити тільки найнеобхідніше.

Ресурси потрібно було заощаджувати протягом всієї нашої історії. Значить робити ми будемо тільки най-най необхідніше, а решта — як (не)вийде. Нашої провини в цьому немає — ми лише притягнули еволюційне надбання в нинішнє життя.

Це ключовий момент, який важливо усвідомити, щоб з ним щось зробити. Якщо мозок вважає, що може чогось не робити, він не буде цього робити.

2. Наш мозок зараховує в папку "необхідне" те, що здатне принести нам гарантоване задоволення.

Ось це ще неприємніший момент. Пройти фейс-контроль мозку може не просто марна, а іноді відверто шкідлива для якості нашого життя річ. Ще б пак: після чергового шкідливого і доступного стимулятора буде такий гормональний сплеск, на який наш мозок не міг навіть розраховувати кілька століть (та що казати — пару десятків років) тому. Саме цей сплеск гормонів задоволення штовхає нас віддавати перевагу шкідливому перед корисним, навіть якщо перше зажадає від нас зусиль і жертв.

Виходить, мозок не тільки видасть дозвіл, але і сам нас переконає, що потрібно піти і витратити свій час, гроші або здоров'я на фігню, яка тільки знизить наш рівень життя.

Що ж робити з цим "спадком еволюції"?

Тепер ми зрозуміли, що мозок згортає всі програми, які він не вважає життєво необхідними, а життєво необхідними може вважати непотрібні і навіть шкідливі програми, якщо вони приносять задоволення.

Але чому тоді одні знаходять в собі сили керувати корпораціями, а інші не можуть змусити себе встати на годину раніше?

Різниця в тому, що перші мислять позитивними результатами своєї мети, а другі — труднощами, які їм доведеться подолати на шляху до неї. Інакше кажучи, у перших є вагон аргументів "за", у других — вагон аргументів "проти".

Всім тим, хто зміг і продовжує "могти" легше змусити себе за рахунок такої колосальної дози аргументів на користь потрібності певних дій, що їх мозок піддається і погоджується. Чому? Тому що ці аргументи для мозку — як обіцянка дози кайфу, ще й підкріпленого почуттям його легальності та заслуженості.

Мозок в цьому випадку — економний інвестор, набитий під зав'язку грошима, які він витратить тільки на найважливіше і багатообіцяюче. Ваша мета — це стартап, а ви — той самий захеканий, але натхненний творець ідеї, який вбіг в один ліфт з інвестором, щоб переконати його вкласти гроші у ваш проект. І чим переконливіше будуть ваші аргументи, тим вище шанс отримати інвестицію.

Наприклад, ви мрієте купити будинок у Франції. Що ви зможете робити, коли купите будинок на узбережжі Ніцци:

- снідати круасанами з чашкою кави в прибережному кафе;

- потоваришувати з інтелігентними та екстравагантними французами;

- зустріти чоловіка/жінку своєї мрії (для самотніх);

- ввечері пити вино в місцевому ресторані, дивлячись на рожевий захід;

- працюючи, бачити за вікном вулицю Жана Медсена і так далі.

Для того, щоб мозок поборов лінь, потрібно набрати хоча б 50 таких аргументів. І чим яскравіші картинки вони малюють, тим ефективніше ви будете піднімати себе з дивану, щоб вчити французьку, наприклад.

Важливо розуміти, що кожен з нас з вами — це неймовірно могутній, ресурсний і талановитий, але дуже економний громадянин, який підсвідомо вибирає, у що б вкластися, щоб з найменшими втратами та з найбільшою вигодою. Але вибирає він не розумом, а інстинктами, а в наш час від цього більше лиха, ніж користі.

Тому, якщо дійсно хочете перестати лінуватися - звільняйте інстинкти з керівних посад, ставте їх в підпорядкування раціональній свідомості та інвестуйте себе у справді вартісні проекти життя.

Оригінал