Україна під санкціями?

Глобальні компанії ігнорують нашу країну

На тлі того, що відбувається, складається відчуття, що Україна знаходиться під економічними санкціями низки глобальних компаній, таких як Apple, PayPal, Facebook і т.д. Підтвердженням цього є, наприклад, незворушне мовчання PayPal, який багато років ігнорує нашу країну, працюючи в обидві сторони в більш проблематичних регіонах. У нас же PayPal працює тільки в одну сторону - дозволяє українським користувачам відправляти валютні кошти, але не приймати.

Багато хто пам'ятає історію з блокуванням ряду рахунків в PayPal, які були створені з метою збору коштів для української армії. Причина, яку називали - фінансування тероризму. І навіть після перевірок авторитетних аудиторів, в ході яких з'ясовували, що кошти витрачали на лікарські препарати для солдатів АТО, а рівень доказів фінансування тероризму та/або інших видів злочинної діяльності був нульовим - рахунки все-одно заблокували.

Ще одна історія трапилася нещодавно з моїм товаришем киянином Андрієм Хоменком, який разом зі своїм американським другом організував збір пожертвувань в Facebook для лікування своєї дочки від туберкульозу кісток. Facebook раптово заблокував сторінку прийому пожертвувань і повідомив, що фандрейзинг неможливий в країнах, які потрапляють під санкції США.

Україна знаходиться під санкціями США?

Скажете, все набагато банальніше: санкції ми наклали самі проти себе, маючи такий Нацбанк і такий уряд. Але ж НБУ протягом останніх трьох років здійснив ряд певних кроків для доступу українців до послуг міжнародних систем електронних грошей. Це звичайно сміхотворний мізер, в реальності показує, яку жалюгідну мишу може народити гора, але чесно кажучи, я слабо вірю в те, що в причинах численних відмов того ж PayPal за останні роки винен тільки Нацбанк. Очевидно, що також величезна провина лежить на нашому цинічному і жлобському уряді, в парадигмі якого - абсолютна байдужість щодо подібних проблем суспільства. "Вам потрібен PayPal? Ага, зараз. А що ще вам потрібно? Чим допомогти?".

Але і вони, незважаючи на ось такий підхід, хотіли б затягнути до нас Apple. І PayPal. І відкрити повноцінне представництво Facebook. І R&D-центр Google. І 100 кав'ярень Starbucks. І побудувати 10 заводів глобальних автодилерів. Стрічку перерізати, ручки потиснути під камери і авторитетно розповісти про інновації.

Можливо, реальні причини, через які ми заслуговуємо на подібне ставлення - негативна репутація України в сферах онлайн-платежів і кіберзлочинності? Цього у нас хоч відбавляй. ІТ-шників сотні тисяч, і ні для кого не секрет, що в зв'язку з непрацюючими судами (при наявності малої долі адекватних законів), в Україні - повно кіберзлочинців. Але також їх багато, наприклад, в Індії, де є PayPal.

А може це олігархи і перевернуті поняття в конкуренції? Половину українських банківських карт не приймають на Amazon і Ebay. Величезну частину наших смартфонів і решту техніки завозять по сірому і не підтримують офіційно. Гарантію на куплений комп'ютер забезпечує не Apple або Lenovo, а якась Глиба Тетяна Василівна, тому що на її ім'я виписаний товарний чек. Одиниці серед міжнародних онлайн-магазинів роблять доставку в Україну - в інших випадках, потрібно вдаватися до допомоги посередників. Кругом суцільні підпірки і милиці. Весь ритейл пронизаний сірими човниковими схемами.

Шукаю відповідь на це питання. Бо війна - не причина. Глобальні компанії вже давно навчилися жити в форс-мажорних умовах, розробили тисячі сценаріїв реакції на терористичні загрози і військові дії. Погляньте на той же Ізраїль. Можливо, справжню причину свого часу добре пояснив один з топів IKEA, після невдалої спроби зайти до нас на ринок: у їхньої компанії немає грошей на хабарі. До речі, IKEA до нас заходить чи ні?

Оригинал