Хочете мати якісну культуру – платіть за неї
Із сторінок безкоштовного "Кобзаря" робили кульочки для продажу сємок і загортали оселедці
На початках незалежності, на хвилі радості і ейфорії, в 1991 році коштом українців з Канади було видано для України "Кобзар" Тараса Шевченка. Тиражем два мільйони екземплярів. Не дві-три тисячі, як зараз видають книги, а два мільйони.
І розповсюджували його через "Просвіту" безкоштовно! Тобто просто дарували українцям. Може ви того не пам'ятаєте, а я добре знаю, бо сам теж трохи розповсюджував той "Кобзар".
Через місяць-другий той "Кобзар" можна було побачити на кожному базарі. З його сторінок робили кульочки для продажу сємок і загортали оселедці. Обкладинка не годилася, бо тверда. А безкоштовний "папір" хороше пішов в діло. Ну і в макулатурі були цілі гори "Кобзарів"- за кіло давали тридцять купонів, здається.
Повідомляю вам велику військову таємницю - якщо щось дістається дешево і безкоштовно, то його не цінують. Дешева рибка - погана юшка.
Якщо щось дістається дешево і безкоштовно, то його не цінують. Дешева рибка - погана юшка
Вважаю, що хороша книжка має коштувати хорошу ціну. Виключення - підручники і "утилітарна література"(прочитав і забув).
Я довго не видавав свою першу книгу казок не тому, що не міг скласти їй ціну, а тому, що видавці пропонували максимально здешевити її - відомий метр видавничої справи пропонував зробити лише одну кольорову ілюстрацію на обкладинку, а решта - чорно-білі на недорогому папері. Люди куплять, а прибуток буде в рази більший.
Я не погоджувався, і нарешті дочекався гарного видання із чудесними кольоровими ілюстраціями. Прибуток може і невеликий, зате я ще не бачив свою книжку в макулатурі і в якості обгортки для оселедця. Навпаки, купують в подарунок на день народження і на свята. Книга витримала кілька перевидань і попит не знижується. Зараз виходить другий том - теж якісний і красивий.
Так само ставлення до всього і до культури взагалі. Хочете мати якісну, сучасну культуру, за яку не соромно, якісні фільми, пісні, концерти, рецепт один - платіть за це!
Не тому що ми, письменники, актори, сценаристи, режисери, казкарі такі жадібні. Не тому.
Ми все життя працювали на ентузіазмі, фантастичному вар'ятстві, безкоштовно, вкладаючи свої власні сили, енергію і фінанси, які відривали від сім'ї. Ніхто нам не допомагав і не підтримував в рідній Україні. Уся підтримка і гроші йшли на російську попсу, російські книги, кіно та інше.
Тому я тільки гірко усміхаюся, коли своїм коштом видав диски з казками, а на концерті підходить хлопчик, гордо демонструє скачаний з інтернету диск і просить підписати автограф. Усміхаюся і підписую - від мене не убуде. Добре хоч цікавиться і скачує. Це краще ніж якась московська галіма попса. Виросте на моїх "піратських" казках, а потім вже своїм дітям буде купувати мої книжки. Дорого.
Це наші вкладення в майбутнє. Розкидання каміння. Але вже настав час його збирати.
Платіть, тому що не можна зліпити із лайна цукерочку. Щоб вийшла цукерочка, треба взяти цукор і якісні фрукти, гарну обгорточку і, боюся цього слова, шоколад, а не дешеву сою.
Гарні фільми, книжки, виконавці у нас будуть. Є звідки братися. Ми не підведемо. Але і ви нас не підведіть
Тому кожна куплена книжка, придбаний диск, квиток на концерт, чи кожний гонорар артиста, режисера, чи, пардон, казкаря, дає можливість нам створювати нове своє. І реально краще за іноземне, яке звикло паразитувати на нашій землі.
Тому гарні фільми, книжки, виконавці у нас будуть. Є звідки братися. Ми не підведемо. Але і ви нас не підведіть!
Ми не просимо. Ми не жебракуємо. Ми пропонуємо. Краще, цікавіше, розумніше і наше!
Оригінал - на Site.ua
