Добре слово і Правий Сектор - завжди краще, аніж добре слово

Прокат українських фільмів в Україні впроваджувався тяжко і не без проблем. Особливо - на Донеччині. Як виходили з ситуації вітчизняні кіновиробники?

Слов'янськ. Показ "Пекельної Хоругви" в Краматорську окрилив нас. Тепер ми можемо все! Після Краматорська мені почали писати зі Слов'янська. Теж просять "Хоругву", а в кінотеатрі нема.

Звертаюсь по допомогу до власника краматорського кінотеатру. Він відповідає, що там дохлий номер. Власниця кінотеатру в Слов'янську уперта ватниця і українського кіно там не буде точно. Використовую обкатаний варіант і знову через фейсбук і шість рукостискань знаходжу її номер. Товариш був правий. Спілкування з нею ні до чого не привело. Категорична відмова: "Чєрєз мой труп!". Не допоміг авторитет, вмовляння і обіцянки прибутків. Ніт - і все!

Я, чесно, розгублений. Все пишу у фейсбуку. Повідомляю, що не можу тут нічого зробити. І, як завжди, допомога приходить, звідки не чекаєш. Написав мені наш славний Правий Сектор: "Не бійсь, проб'ємося!". Назавтра сорок бійців ПС тупо зайшли в кінотеатр Слов'янська і окупували кінозал. З собою принесли кавомашину, бутерброди і спальники. Повідомили власниці, що не підуть, поки в кінотеатрі не показуватимуть "Пекельну Хоругву". Власниця вищирилася і повторила: "Чєрєз мой труп!". - "Ноу проблем!", - відповів ПС і заварив кавусі для всіх, включно із працівниками кінотеатру.

Один сеанс не відбувся, другий теж. На третьому сеансі власниця здалася. Очевидно, що ватні принципи закінчуються на ста доларах прибутку. "Хоругву" терміново поставили в прокат. І українці Слов'янська дивилися український різдвяний фільм. Слава Україні! Мить слави для нас усіх. Ми всіх перепремо! Особливо ватників.

Оригінал