НАТО готується до наступного військового кроку Путіна у Східній Європі

Треба навчитися в України, як протистояти Росії

Після того як у 2014 році російський президент Володимир Путін розпочав військову агресію в Україні, шахівниця національної оброни країн Східної Європи зазнала змін.

Військовий альянс НАТО розгорнув зброю та війська на схід. Аби дати зрозуміти, що "напад на одного союзника буде вважатися нападом на весь Альянс". Адміністрація президента США Дональда Трампа схвалила поставку протитанкового озброєння в Україну.

Тим не менш, військові лідери США та НАТО можуть неправильно передбачати, яким буде наступний крок реалізації російської військової політики в регіоні.

"Російські військові мають високу спроможність запустити загальнонаціональну війну в Україні та гібридну в країнах Балтії. Ці кампанії будуть протилежні тому, що прогнозують західні лідери, - написали Кетрін Гарріс і Фрідріх Каган у березневому звіті для Інституту вивчення війни. - Лідери США та їхні європейські союзники не готові до того, як Путін може вести війну в Україні та країнах Балтії".

"Ми усвідомлюємо: якщо збройний конфлікт середньої інтенсивності станеться, і ми будемо його частиною, то це буде конфлікт з Росією, - каже майор Іво Зелінка, заступник командувача 43-го повітряно-десантного батальйону армії Чесхії виданню The Daily Signal. - З часів розпаду Радянського союзу Росія навчилася кількох нових трюків, але не забула нічого зі старих".

Тож Східна Європа буде регіоном, де витрати на боєздатність будуть зростати найшвидше у світі у 2018 році, якщо вірити щорічному звіту британського видання Jane's Information Group.

До кінця 2018 року витрати на оборону серед Естонії, Латвії та Литви більш ніж вдвічі перевищать витрати 2014-го.

Україна з 2014-го перебудувала свої збройні сили на другу по величині постійно діючу армію в Європі – і поступається лише Росі.

Оборонний бюджет Росії досяг свого піку 2015 року. З того часу скоротився. Тим не менш, Москва передислокувала свої військові сили в межах свого Західного військового округу. Він межує з територією України та НАТО.

Гарріс і Каган написали в доповіді: "Наземні сили навколо кордону України виглядають як підготовка до механізованого вторгнення. Кілька полків координуються з окремих штабів. Вони розташовуються у добре захищених сільських територіях на відстані 80 км від кордону. Займають окремі лінії наступу, які сходяться в одному напрямку. Для вторгнення в країни Балтики будуть використовувати іншу схему".

Не проста задача

Через чотири роки з початку Росією війни в Україні на лінії зіткнення на Донбасі довжиною в 250 м продовжують знаходитися 60 тисяч українських військових. Їм протистоять близько 35 тисяч проросійських сепаратистів, іноземних найманців. 3 тисячі російських кадрових військових перебувають там, головним чином, у ролі координаторів та інструкторів.

Через єдиний "гарячий" конфлікт в Європі загинули близько 11 тис. українців. Понад 1,7 млн осіб були тимчасово переміщені.

Не зважаючи на санкції, Росія все ще живить конфлікт зброєю, грошима та військовою силою. Доктрина української національної безпеки офіційно визнала її "країною-агресором". Отже, Україна відновила та зосередила свої збройні сили саме на захисті від російського вторгнення.

До 2014 року міць української армії була зорієнтована на західні оборонні рубежі. Вони залишилися після Радяснького союзу. Мали на меті відбити вторгнення НАТО. Тепер вона орієнтується на Схід — на кордон з Росією.

Також Україна збільшила чисельність постійно діючих бригад з 15 до 22, що включає понад 250 тис. службовців регулярних військ. У 2014-му їх було приблизно 100 тис.

Зараз країна має "ціле нове покоління бойових командирів, які знають російські слабкості та уміють ними користуватися", - йдеться у доповіді Фонду "Потомак" (автори – директор фонду Філліп Карбер та відставник Уеслі Кларк, колишній верховний командувач союзними військами НАТО в Європі, відставний американський генерал) для Вашингтонського аналітичного центру.

Українські військові досі відчувають брак зброї, обладнання має недоліки та потребує модернізації. Крім того, військову підготовку солдатів та техніку важко порівняти з російськими.

Проте українська армія "тренованіша, боєздатніша і міцніша", ніж була чотири роки тому, вважають експерти. Російська атака на Україну "не настільки проста, як виглядає", додають вони.

Ніякого покращення відносин

Відносини між Росією та Заходом є гіршими, ніж будь-коли з часів холодної війни, відзначають багато експертів у галузі безпеки. Країни Балтії — регіон з найбільш загостреною напруженістю. Тут можливість спалаху війни має найзловісніший вигляд.

"Президент Путін не довіряє НАТО і має приховані образи щодо нього", - написав американський аналітичний центр "RAND Corp." в 2016 році. Детально описав російську військову загрозу балтійським країнам.

Доповідь "Посилення стримування на Східному фланзі НАТО" свідчить, що збройні сили Росії можуть стояти біля воріт столиці Естонії Таллінн та столиці Латвії Риги протягом 60 годин після повномасштабного вторгнення.

Доповідь закликала протиставити військовій перевазі Москви повітряні та наземні війська в регіоні. Вони включають сім бригад НАТО, постійно дислокованих у країнах Балтії, три важкі бронетанкові бригади з авіаційною та артилерійською підтримкою й інші сили.

Під час саміту НАТО у Варшаві у 2016-му розробили план, який частково засновувався на цьому документі. До країн Балтії було вирішено перекинути чотири батальйони, бойові групи з регіону, в тому числі 800 американських військових одиниць, розташованих у Польщі.

Ця ротація є найпотужнішим посиленням колективної оборони Альянсу за останнє покоління.

НАТО також продовжує військову повітряну місію над Балтійським регіоном, яка триває з 2004-го.

Неправильні інструменти?

Зосередження військових сил НАТО у Балтиці може не бути правильним інструментом для протистояння російській загрозі у регіоні, вважають деякі експерти.

Росія має три мотострілкові бригади, один моторизований полк і три повітряні полки в безпосередній близькості від країн Балтії. Ці сили розподіляються в материковій Росії, а також на Калінінградському півострові.

Росіяни готові до такої ж гібридної війни, як у Криму та на Донбасі, на території Балтії, стверджують Гарріс і Каган . "Те, як Росія проводить навчання та розгортає війська свідчить про прагнення скоріше гібридної війни, ніж повномасштабного вторгнення", - йшлося у їх доповіді.

Завдяки сузір'ю шпигунських супутників та інших розвідувальних засобів, у НАТО зауважили - Росія зміцнює збройний потенціал на рівні, необхідному для успішного вторгнення в Балтику. Тим самим втрачає елемент несподіванки.

Ситуація в Україні інша. Є три механізовані дивізії вздовж кордону. Створені штаби для керування ними. Росія може за короткий час розпочати вторгнення одночасно з Півночі та Сходу.

"РФ посилила свою військову присутність на кордоні з Україною. Декілька механізованих підрозділів повністю готові до вторгнення", - заявив президент Петро Порошенко.

У 2015 році Росія відновила свою 1-шу гвардійську танкову армію, яка складається з близько 700 танків. Вона може досягти Києва за 48 годин, стверджував Кремль.

У 2016 році він перемістив свою 20-ту гвардійську армію з 400 танків із Москви під Вороніж. Це на 400 кілометрів ближче до українського кордону.

І в 2017 році Росія відновила і почала розгортання поблизу українського кордону своєї 8-ї гвардійської армії - близько 900 танків. Її окремі частини дислокуються на кордоні з Донбасом для підтримки гібридних російських сил.

"Біля українського кордону є три механізовані підрозділи. Для порівняння, Росія розташувала лише одну повітряно-десантну дивізією біля Балтики. Це не буде оптимальним для великомасштабного механізованого вторгнення", - писали Гарріс і Каган.

Вчитися на прикладі

На сьогодні російська гібридна війна на сході України затихла. Кількість випадків порушення режиму припинення вогню найменша за останні два роки.

Проте ці порушення не є єдиним засобом агресії проти України. Гібридний конфлікт виходить за рамки фронтів на Донбасі. Він включає пропаганду збройного протистояння, кібернетичну війну, вбивства та диверсії.

Росія також застосовує економічний тиск як зброю. Зокрема, в березні відключила поставки природного газу в Україну в період похолодання.

Росія балансує на грані війни проти Заходу. Вона вдається до перетинання кордонів держав на своїх літаках та кораблях, глобальних кібератак та кампаній з дезінформації, втручання у вибори у США та Європі.

Російські відносини із Заходом пробили чергове дно з часів холодної війни. Йдеться про спробу отруїти нервово-паралітичним газом російського шпигуна та його доньку на території Великої Британії.

"Захід помилиться, якщо зосередиться лише на одній із можливих форм війни з Росією", - написали Гарріс та Каган в своїй доповіді. Розгортання сил НАТО та повітряних військ можуть бути не достатні для захисту від наземного вторгнення Росії на територію країн Балтики.

Війна в Україні є зразком "гібридної війни", яку розгортає Росія. Варто дослідити тактику Кремля, щоб знати, чого чекати в Балтиці.

Колишній президент США Барак Обама наклав економічні санкції на Москву за агресію проти України. Також дав поштовх розширенню американської військової присутності та території Східноє Європи. Але не підтверджував надання Україні летальної зброї. Його адміністрація вважала, що це може спричинити пряме протистояння між Росією та США.

Адміністрація Трампа більш жорстко ставиться до Росії. Білий дім підтримав надання американського протитанкового озброєння України та підвищення бюджету на військові операції у Східній Європі.

Грізний американський Джавелін — протитанкове ракетне озброєння — надійде в Україну цього року. Цього буде недостатньо, аби зрівняти баланс України та Росії на рівні, на якому варто було б це зробити. Але це сигнал Москві, що варто подумати, перш ніж зважитися на наступний крок.

"Боротьба України проти російського реваншизму — це боротьба усього НАТО, - вважають Кларк та Карбер. - Настав час Заходу це усвідомити".

Друкується з дозволу автора

Текст скорочено, переклад Gazeta.ua

Оригінал - на Daily Signal