Захист корупційних інтересів іменем Небесної сотні - це червона лінія
У всякої брехні має бути край
"Судді за мене! Студенти за мене! Для перемоги Революції Гідності геть Супрун" - написано на банері, який сьогодні було вивішено на місці загибелі майданівців чотири роки тому.
Я то думав, що "перемога Революції Гідності" - це, як мінімум, припинити корупційну вакханалію в очолюваному тобою університеті. Не допустити самогубств студентів після поборів адміністрації. Вирішувати суперечки в судах, а не беручи в заручники навчання 15 тисяч студентів.
Судді, на думку Амосової, не за закон чи справедливість. Вони за неї - ще до того, як прийняли рішення по суті справи
А виявляється, що "перемога Революції Гідності" - це зберегти тепле ректорське місце для Катерини Амосової, спекулюючи на Революції Гідності в місці, де розстрілювали її героїв. Тим часом беручи проректорами регіоналів. А ще хворобливо брехати про те, що "студенти за мене" після того, як сотні студентів в соціальних мережах обурилися "страйком", вигаданим Амосовою. Ну і звичайно писати, що "судді за мене". Оцініть формулювання. Судді, на думку Амосової, не за закон чи справедливість. Вони за неї - ще до того, як прийняли рішення по суті справи.
У всякої брехні та самозакоханості має бути край. Захист корупційних інтересів ім'ям загиблих під час Революції Гідності - це та червона лінія, яку ми не можемо дати їм переступати. Бо інакше вже скоро Бойко, Рабінович, Медведчук і ко будуть нас повчати, за що стояв Майдан.