Слідами харківської трагедії: сумний висновок для нас усіх

Чи втримає народ власну державу з таким рівнем тотального презирства до неї?

Я живу в Києві на Європейській площі, точніше, над нею. А це означає, що практично в будь-який момент (особливо, в години пік) можу виглянути у вікно і спостерігати, як десятки машин (за вечір - сотні і сотні) порушують всі можливі правила - від рядності до їзди на червоний і перетину подвійних суцільних - в надії заощадити час для себе коханого (в результаті - забивають перехрестя і подовжують пробки багаторазово).

І це, в масі, далеко не Бентлі і не Геленвагени.

Така всього лише невелика ілюстрація до того бардаку, який твориться у нас на дорогах (маємо найбільшу в Європі кількість жертв автомобільних інцидентів).

Більше того, з ліквідацією ненависної і всіма зневаженої ДАІ кількість порушень зросла кратно, а смертей - майже на третину. Скажіть, на які висновки вас це наштовхує? Мене - на дуже сумний: ми не дозріли до найпростіших речей, які відмінно себе показують у всій Європі, як та ж патрульна поліція. Наш рівень самоорганізації та самодисципліни жахливо низький (якщо не брати до уваги моментів максимальної концентрації і мобілізації, як Майдан, втім, ламати - не будувати). Ми чемпіони з анархізму і пошуку виправдань, чому конкретно мені порушувати закон можна, а от інші - покидьки, яких потрібно стріляти.

Я розумію, що проблему броунівського руху на дорогах влада якось вирішить. Наприклад, зробивши повсюдною відеофіксацію з подальшими високими штрафами.

Але задумайтеся про інше: чи впевнені ви, що народ з таким рівнем правосвідомості, дисципліни, тотального презирства до своєї держави і огульної ненависті до її представників здатний утримати настільки довгоочікувану власну державу, особливо, в умовах витонченої зовнішньої гібридної агресії?

Я написав цю крамолу і злякався її сам. Але я справді вже довгий час над цим думаю. І при всьому своєму оптимізмі до однозначної відповіді не прийшов.

Оригінал