Помста олігархів. Що далі – плата за повітря?

Історія з абонплатою за газ далека від завершення

Після потужної реакції суспільства на запровадження абонентської плати за газ влада почала маневрувати. Але не відмовилася від наміру реалізувати цю ініціативу. Заява президента про необхідність призупинення дії постанова НКРЕКП мала, скажімо так, електоральні мотиви.

При цьому, гарант наголосив саме на "призупиненні" дії цього рішення, а не на повному його скасуванні. Розрахунок цілком зрозумілий – збити хвилю обурення, щоб повернутися до впровадження цієї ініціативи пізніше. Як відомо, влада взяла на себе зобов'язання перед МВФ ввести абонплату до кінця липня цього року.

Представники влади намагаються переконати українців у тому, що подібні заходи забезпечать конкуренцію на ринку постачання енергоносіїв до споживача, а відповідно, зросте якість послуг. Принаймні про це говорить колишній менеджер кондитерської корпорації Roshen, а тепер голова НКРЕКП Дмитро Вовк.

Проте, такі заяви не витримують критики. Навіть якщо якась тінь конкуренції на ринку і можлива, ми прекрасно розуміємо, що представники фінансово-промислових груп у подібних питаннях цілком здатні забезпечити черговий олігархічний консенсус. Оплачувати його будуть українці. Так вже було не раз.

Вже зараз зрозуміло, що від запровадження абонплати найбільше виграють облгази, більшість з яких належать Дмитру Фірташу. Це забезпечить їм значний притік коштів.

Програють, як завжди, прості українці. Споживачі будуть платити в середньому 46 грн абонплати на місяць + за спожитий газ за лічильником. Ті ж, у кого лічильників немає, платитимуть згідно з нормами споживання – а це 4,4 кубометри за кожного зареєстрованого мешканця. Ті хто мають, газові котли, заплатять ще більше. Причому, якщо у вас є лічильник, то абонплата буде нараховуватися за можливість скористатися енергоносієм, навіть якщо ви не будете витрачати газ.

Майже половині населення в країні доведеться платити за газ більше. В першу чергу це стосується українців, які проживають в квартирах без лічильників, і використовують газ для приготування їжі. Таких в Україні близько 40% від загальної кількості побутових абонентів, за даними 2015 року.

Очевидно, що контрольована владою НКРЕКП не виконує роль незалежного регулятора та не забезпечує встановлення економічно обґрунтованих тарифів в інтересах більшості українців. Натомість обслуговує інтереси олігархів наближених до влади. Запровадила абонплату - себто платіж за те, що газова труба дійшла до вашого будинку чи квартири. І це називають європейською практикою. Так само називали свого часу підвищення пенсійного віку в країні, де медицина залишається на рівні середини минулого століття, а якість життя не набагато краща, ніж в не найбільш розвинених країнах Африки.

Європейська практика є різна, але завжди передбачає конкуренцію: щоб споживачі мали право обирати постачальника. У нас цього немає, тому посилання на європейську практику нерелевантне.

Очевидно, що у разі успішного протискання такого рішення, подібне нововведення може бути пізніше запроваджене в енергетиці – тариф за світло розділять на власне сплату спожитих кіловатів та саму можливість користуватися електрикою. А що далі – плата за повітря?

Нинішня влада маневрує у протистоянні з громадою. Українська громада не повинна обманюватися заспокійливими заявами президента, чия людина очолює орган, який займається регулюванням в енергетичній сфері. Це його креатура, цілком залежна та підконтрольна Петрові Порошенку. І з приводу цього не може бути жодних ілюзій.

Українці повинні дотиснути владу і змусити її безповоротно скасувати постанову НКРЕКП про запровадження абонплати за газ. І тут теж не може бути ілюзій. Олігархи і корумпований нелюстрований правлячий клас продовжують затягувати фінансовий зашморг на горлі громади. При цьому, вони ще й жорстоко мстять за спротив, який вона чинить.

Чергове підвищення тарифів – це, в тому числі, помста за тиск на владу з вимогою припинити торгівлю на крові українських захисників. Через це олігархи і влада втратили можливість безконтрольного збагачення на війні.

Завдання громади на даному етапі, окрім повного скасування (а не тимчасового призупинення дії) абонплати за газ, добитися відставки ставленика Порошенка з посади голови НКРЕКП та, можливо, запровадження відкритого конкурсу на посади голови та членів комісії. Поки влада має можливість призначати регуляторів без контролю громади, це будуть бізнес-партнери, підлеглі, родичі, куми і тому подібне.

Історія точно матиме продовження. І навряд чи найближче засідання НКРЕКП пройде для влади гладко. Без рішучості та наполегливості з боку української громади змінити ситуацію не вийде.

Олександр Солонько, спеціально для Gazeta.ua