Україна програє інформаційну війну

Час непростих відповідей на складні запитання

Останні події в Авдіївці наочно засвідчили, що Україна явно програє інформаційну війну. І безумовно програватиме її й надалі, доки не почне називати речі своїми іменами та не розірве дипломатичних відносин з Російською Федерацією, як країною-агресором.

Так, провідні світові ЗМІ почали давати відповідні коментарі лише наприкінці другої доби після початку загострення. В основному закликали обидві сторони до припинення вогню. Також, показовим був репортаж англомовної редакції "ВВС", в якому ситуацію на фронті назвали "забутою війною", що прямо вказує на втрату інтересу до України з боку світової спільноти.

На Заході сьогодні багато кому стало зручно ховатися за твердженнями про начебто "громадянський конфлікт в Україні" і мовчазно погоджуватися з російською пропагандою, тим самим фактично підриваючи довіру до ліберально-демократичних цінностей.

Заходу зручно ховатися за твердженнями про начебто громадянський конфлікт в Україні і мовчазно погоджуватися з російською пропагандою

Очевидно, для виходу з кризи слід не поглиблювати й надалі суспільні розколи, а спробувати дати відверті відповіді на часом доволі складні питання.

Чому західне суспільство толерантно ставиться до багатіїв із різних країн, що приїжджають на Захід і за явно кримінальні кошти купують бізнес, нерухомість, громадянство тощо?

Чому західне суспільство, яке так стурбоване питаннями зміни клімату, мляво рефлексує на суттєве погіршення ситуації з правами людини в усьому світі?

Чому західне суспільство вперто не помічає зростання російського пропагандистського валу і продовжує ховатися за зручними формулюваннями про начебто "журналістські стандарти"?

Чому західне суспільство переважно мовчить, коли в центрі Європи путінський режим окуповує частину суверенної і миролюбної держави, яка свого часу позбулася ядерної зброї і тим самим зробила значний внесок у зміцнення безпеки на європейському континенті?

Чому західне суспільство, яке свого часу сотнями тисяч виходило на демонстрації проти війни у В'єтнамі, так слабо реагує на вбивства тисяч людей російськими бомбами в Сирії?

Чому воно так легко піддалося і піддається на різні маніпуляції і втратило віру у свої ж цінності, виплекані сторіччями?

Є ще багато різних питань, які потребують і потребуватимуть відповідей, але необхідність відвертих дискусій на непрості теми сьогодні є більш, ніж очевидною. І чим скоріше це станеться, тим швидше західне суспільство зможе перебороти цю кризу і вийти з неї ще потужнішим.

А нам, вочевидь, слід припинити малопродуктивні дискусії на тему "зради України Заходом", а спробувати самим відверто назвати причини наших невдач.

Олег Бєлоколос, спеціально для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Погода