Україна програє інформаційну війну

Час непростих відповідей на складні запитання

Останні події в Авдіївці наочно засвідчили, що Україна явно програє інформаційну війну. І безумовно програватиме її й надалі, доки не почне називати речі своїми іменами та не розірве дипломатичних відносин з Російською Федерацією, як країною-агресором.

Так, провідні світові ЗМІ почали давати відповідні коментарі лише наприкінці другої доби після початку загострення. В основному закликали обидві сторони до припинення вогню. Також, показовим був репортаж англомовної редакції "ВВС", в якому ситуацію на фронті назвали "забутою війною", що прямо вказує на втрату інтересу до України з боку світової спільноти.

На Заході сьогодні багато кому стало зручно ховатися за твердженнями про начебто "громадянський конфлікт в Україні" і мовчазно погоджуватися з російською пропагандою, тим самим фактично підриваючи довіру до ліберально-демократичних цінностей.

Заходу зручно ховатися за твердженнями про начебто громадянський конфлікт в Україні і мовчазно погоджуватися з російською пропагандою

Очевидно, для виходу з кризи слід не поглиблювати й надалі суспільні розколи, а спробувати дати відверті відповіді на часом доволі складні питання.

Чому західне суспільство толерантно ставиться до багатіїв із різних країн, що приїжджають на Захід і за явно кримінальні кошти купують бізнес, нерухомість, громадянство тощо?

Чому західне суспільство, яке так стурбоване питаннями зміни клімату, мляво рефлексує на суттєве погіршення ситуації з правами людини в усьому світі?

Чому західне суспільство вперто не помічає зростання російського пропагандистського валу і продовжує ховатися за зручними формулюваннями про начебто "журналістські стандарти"?

Чому західне суспільство переважно мовчить, коли в центрі Європи путінський режим окуповує частину суверенної і миролюбної держави, яка свого часу позбулася ядерної зброї і тим самим зробила значний внесок у зміцнення безпеки на європейському континенті?

Чому західне суспільство, яке свого часу сотнями тисяч виходило на демонстрації проти війни у В'єтнамі, так слабо реагує на вбивства тисяч людей російськими бомбами в Сирії?

Чому воно так легко піддалося і піддається на різні маніпуляції і втратило віру у свої ж цінності, виплекані сторіччями?

Є ще багато різних питань, які потребують і потребуватимуть відповідей, але необхідність відвертих дискусій на непрості теми сьогодні є більш, ніж очевидною. І чим скоріше це станеться, тим швидше західне суспільство зможе перебороти цю кризу і вийти з неї ще потужнішим.

А нам, вочевидь, слід припинити малопродуктивні дискусії на тему "зради України Заходом", а спробувати самим відверто назвати причини наших невдач.

Олег Бєлоколос, спеціально для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Єгор Стадний Директор аналітичного центру CEDOS
Олександр Поліщук Військовий дипломат, аналітик Фонду "Майдан закордонних справ"
Андрій Таїцький Викладач англійської мови. Працює у В'єтнамі
Сергій Тарута Народний депутат, лідер партії "Основа"
Вероніка Мудра Голова громадської організації "Біла Стрічка"
Погода