Чи варто Україні боятися нового президента США?

Зовнішньополітичні заяви Дональда Трампа викликали занепокоєння в Україні та Європі

Зараз дуже важко судити про зовнішню політику Трампа. Він людина, м'яко кажучи, недосвідчена, не цікавився зовнішньою політикою, у нього було багато інших турбот: бізнес, жінки, ще щось. Тому в голові у нього каша. Але всі його попередні заяви, наприклад, погодитися на анексію Криму, викликали в Україні та Європі занепокоєння.

Найтривожнішим мотивом було те, що він ставив під сумнів НАТО. А один із його радників сказав, що не готовий йти на ядерну війну заради Естонії, що було прямим запрошенням зеленим чоловічкам Путіна прийти в цю країну, - висловив думку в блозі "Обозревателю" Андрій Піонтковський.

Під час кампанії Трамп був просто оточений російськими агентами. Той самий Пол Манафорт (американський лобіст і політтехнолог, співпрацював з Партією регіонів. – ред.)... та й сам Трамп три дні тому повторив цей кремлівський мем, який вдавлюють у свідомість західним політикам. І Трампу досить успішно вдовбали. Мовляв, найбільша загроза – "Ісламська держава". Путін бореться з нею, тому ми повинні відкинути всі дрібні розбіжності і об'єднатися в боротьбі проти ІДІЛу. Ось я вам намалював зовсім непривабливу і похмуру картину, що Трамп свідомо і несвідомо путінський агент і зливає Україну... Але це тільки одна сторона картини.

Інша сторона – хоч Трамп і виграв вибори, але в обох палатах Конгресу більшість традиційно займають республіканці. Ті самі республіканці, які прийняли закон про підтримку України, які критикували Обаму і вимагали від нього надання Україні летального зброї. Управляти країною без цих республіканців Трамп не зможе. Навряд чи він піде з ними на зіткнення у зовнішньополітичних питаннях, які для нього не головні і не дуже його цікавлять.

У питаннях зовнішньої політики і безпеки Європи, протистояння путінській агресії в Україні, Трамп буде слідувати лінії більшості республіканського Конгресу і свого віце-президента

Трампа більше цікавлять питання, за якими він збирається рвати спадок Обами. Це програма Obamacare, міграція, втрата робочих місць і так далі. Тут він буде душа в душу з республіканцями, і я думаю, не піде з ними на конфлікт заради таких чудових пропутінських пасажів. Тим більше, що приставлений до нього віце-президент Майкл Пенс, як ми переконалися під час його дискусії з демократичним кандидатом, займає протилежну від Трампа позицію.

Дуже багато залежить від персональних призначень. Це пост держсекретаря, міністра оборони, радників із національної безпеки. Якщо буде призначений Ньют Гінгріч (колишній спікер Палати Представників Конгресу. – ред) – це дуже погано. Але проти нього виступає верхівка республіканського Конгресу. Найбільш імовірна зараз фігура Боба Коркера (сенатор від штату Теннессі. – ред.), голови комітету з закордонних справ у Сенаті, ось це було б дуже добре. Не кажучи вже про кандидатуру Джона Болтона (колишній постпред США при ООН. – ред). Правда, вона промайнула і якось зійшла з екрану. А він просто жах наводив на російську дипломатію ще за Буша.

Але в питаннях зовнішньої політики і безпеки Європи, протистояння путінській агресії в Україні, Трамп буде слідувати лінії більшості республіканського Конгресу і свого віце-президента.

Публікується з дозволу редакції сайту "Обозреватель"

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олег Сенцов Режисер, сценарист, письменник
Анастасія Леухіна Голова ГО "Горизонталі", викладач Київської школи економіки
Світлана Фус Дієтолог
Микола Несенюк Журналіст
Ольга Решетилова Координаторка Медійної ініціативи за права людини
Погода