Путін спробує відсторонити Київ від переговорів по Донбасу
Новий головний біль для Києва і НАТО: російські навчання, заплановані в Східній Європі і Чорному морі на додаток до раптових маневрів 25 серпня у військових округах поблизу України і країн Балтії
Російські військові навчання підживлюють побоювання нової агресії і не дають охолонути пристрастям в Україні і по всій Східній Європі.
Періодичні спалахи в війні на українському Донбасі, понівеченому бойовими діями, підживлюють побоювання щодо повномасштабного російського вторгнення і сприяють безпрецедентному з часів Холодної війни переміщенню військових сил НАТО до східного флангу альянсу для стримування агресії Росії в регіоні.
Новий головний біль для Києва і НАТО: російські навчання, заплановані в Східній Європі і Чорному морі на додаток до раптових маневрів 25 серпня у військових округах поблизу України і країн Балтії.
"Якщо Москва й зацікавлена в стабільності і передбачуваності, то ці навчання - не найкращий спосіб це підтвердити", - заявив заступник генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу.
Росія провела більше десяти раптових військових перевірок за останні два роки, в той час як країни-члени НАТО з часів закінчення Холодної війни не провели жодної
Росія провела більше десяти раптових військових перевірок за останні два роки, в той час як країни-члени НАТО з часів закінчення Холодної війни не провели жодної, згідно з повідомленнями.
У вересні Росія планує великомасштабні маневри "Кавказ-2016". У щорічних навчаннях візьмуть участь підрозділи поблизу кордонів з Україною, Грузією і Азербайджаном - в тому числі два російських військових округи на Північному і Південному Кавказі, Чорноморський флот (дислокований в окупованому Криму) і Каспійська флотилія.
Такі дані не цілком чітко прояснюють масштаб навчань в цьому році, але в минулому в них взяли участь 95 тисяч солдатів і офіцерів, 7 тисяч одиниць наземної техніки і 150 літаків, згідно з доповіддю британської розвідувально-аналітичної компанії IHS Markit.
"Важливо оцінювати нашу здатність захищати національні інтереси в південно-східному стратегічному напрямку в умовах непростої військово-політичної ситуації", - заявив у січні російський міністр оборони Сергій Шойгу, коментуючи плани щодо "Кавказу-2016".
Деякі військові експерти відзначають, що комбінація позапланових перевірок і запланованих навчань "Кавказ 2016" нагадує російські військові маневри, які послужили димовою завісою для вторгнення в Грузію в 2008 році і гібридної інтервенції в український Крим в 2014-му.
Інші все ще вважають, що військово-стратегічні цілі Росії скоріше відносяться до засобів тиску на дипломатичному фронті, ніж покликані дійсно розв'язати війну.
Алекс Кокчаров, головний аналітик IHS Markit по Європі і країнам СНД, заявив, що Кремль, імовірно, здійснює маневри з метою дестабілізації післяреволюційного уряду в Києві, і послідовно набуває нових важелів тиску в переговорах щодо послаблення санкцій на майбутньому саміті "Великої двадцятки" в Ханчжоу, Китай, 4-5 вересня.
"Війна - це продовження політики", - заявив Кокчаров. - І політика Кремля полягає в тому, щоб закріпити серйозну дестабілізацію України, зупинивши її реформи і економічне відновлення, таким чином забезпечивши падіння прозахідного уряду в Києві".
Сезони для війни
Комбіновані сили з проросійських сепаратистів і регулярних військ РФ ведуть війну проти української армії в південно-східній частині Донбасу з весни 2014 року. Рік тому інтенсивність бойових дій помітно знизилася, коли обидві сторони конфлікту знову заявили про свою прихильність до умов неефективного другого перемир'я, званого Мінськ-2.
В теорії, війна в Україні повинна була завершитися у вересні 2015-го. Але цього не сталося.
У вівторок, 30 серпня, українські військові заявили, що за попередню добу комбіновані російсько-сепаратистські сили атакували позиції України, завдавши понад 690 мінометних, 250 артилерійських ударів і атаку реактивною системою залпового вогню "Град" поблизу міста Маріуполь. Одного українського солдата вбито.
Атаки на українські сили посилювалися кілька разів за літо, головним чином під час проведення саміту НАТО у Варшаві (на якому члени альянсу заявили про свою підтримку України) і після сутичок на кордоні між окупованим Кримом і Україною.
Інцидент на кордоні з Кримом для президента України Петра Порошенка виявився досить серйозною причиною привести війська до вищого ступеню боєготовності, а для західних ЗМІ - моментально перемкнути свою увагу на цю єдину поточну війну в Європі.
24 серпня в інтерв'ю CNN Порошенко порівняв російську підтримку сепаратистів на сході України з бомбардуваннями сирійського міста Алеппо Росією. Заявив, що кінцевою метою Росії є "дестабілізація глобальної безпеки" і перетворення України на "частину Російської імперії".
Статус-кво
Ескалація війни цього літа не привела поки до якихось серйозних територіальних змін. Війна в Україні все ще замкнута серед малорухомих перестрілках статичної артилерії між траншеями і серед розгромлених містечок уздовж всієї лінії фронту.
Нова потенційна точка перегину в українській війні - вересневий саміт "Великої двадцятки" в Китаї
Також внутрішні проблеми, такі як вбивство журналіста в центрі Києва 20 липня в замінованому автомобілі, також супроводжують Україну в нелегкому шляху назустріч перетворенню на демократичне суспільство, вільне від пережитків комунізму і десятиліть правління корумпованих олігархів.
Нова потенційна точка перегину в українській війні - вересневий саміт "Великої двадцятки" в Китаї. Президент Володимир Путін, імовірно, скористатиметься можливістю обговорити кризу в Україні на полях саміту з іншими світовими лідерами і настояти на скасування санкцій, введених проти Росії за захоплення Криму в 2014 році.
"Росія безумовно має військову міць для завоювання України, проте надбання від захоплення будуть набагато меншими, ніж наслідки, прямі та непрямі, серед яких - потенційно нові економічні санкції", - заявив Кокчаров.
Він додав: "Я все ще дотримуюся думки, що Путін має намір використовувати залякування в дипломатичній грі, щоб запустити обговорення щодо врегулювання на Донбасі і усунути українську владу від столу перемовин, називаючи її "нелегітимною" та "терористами".
Переклад Gazeta.ua
