Фатальна помилка Кремля?

Цього разу Кремль хоче перемогти на виборах в Держдуму (відбудуться 18 вересня) відносно чисто, в основному спираючись на маніпулятивні технології, а не на грубі фальсифікації

У ситуації кризи, яка посилюється, влада боїться дати новий привід для суспільного невдоволення, подібний до того, яким стала фальсифікація результатів голосування в грудні 2011 року.

Після чекистсько-телевізійної спецоперації проти лідера ПАРНАСу Михайла Касьянова, яка призвела до розвалу демократичної коаліції, було прийнято рішення допустити цю партію на вибори, щоб продемонструвати "слабкість і непопулярність" радикальної опозиції. Судячи з ходу передвиборчої кампанії, влада зробили тоді серйозну помилку.

Навіть, коли більше чверті росіян бояться говорити правду соціологам, 18% зізнаються, що не довіряють Путіну

Антипутінський електорат у сучасній Росії досить численний. Навіть в умовах, коли більше чверті росіян бояться говорити правду соціологам, 18% опитаних Левада-центром зізнаються, що не довіряють Путіну. В реальності таких незгодних може бути вдвічі більше. Їхніх голосів було б достатньо для того, щоб при чесному підрахунку голосів провести в Думу не одну, а кілька антипутінських партій.

Кремль, допускаючи на вибори ПАРНАС і Яблуко, сподівався, що вони будуть відбирати один у одного голоси і зрештою отримають низький результат. Однак поки що передвиборна кампанія складається так, що ці партії претендують на різні електоральні ніші. Яблуко працює на ліберальних, інтелігентних виборців. ПАРНАС, в особі В'ячеслава Мальцева (російський опозиційний політик, журналіст і громадський діяч, - ред.), звертається до "широких народних мас". Втілення докору перед вітчизною, ліберал-ідеаліст Григорій Явлінський (лідер партії "Яблуко", - ред.) і дядько-"правдоруб" із сусіднього двору - Мальцев подобаються зовсім різним групам виборців.

Участь ПАРНАСу у виборах вже виправдала себе. Мальцев займається з екранів телевізорів дуже важливою справою — десакралізацією влади. Впевнений, коли він говорить, що "путінщина" не рак, а "трипер, застарілий, але цілком виліковний" - багато хто, навіть лояльні владі, хіхікають біля телевізора. І починають замислюватися: а може правий мужик?

Відкрите блюзнірство руйнує будь-культ, у тому числі авторитарного правителя. Тому в середньовічній Європі так жорстоко карали за зневагу до "його королівської величності". А за жарти на адресу "вождя народів" в сталінському СРСР можна було отримати "вишку". Публічне паплюження диктатора змушує людей сумніватися в його всемогутності, а це перший крок до звільнення від гіпнозу влади.

Особистість і погляди Мальцева дуже спірні. Мені, м'яко кажучи, багато чого в них не подобається. Зізнатися, і Явлінському я давно не симпатизую. Але за великим рахунком це не має ніякого значення. Все одно депутатами Думи їм на цих виборах не стати. Ні список Яблука зі Шлосбергом (Лев Шлоосберг - російський політик, правозахисник, журналіст, - ред.), ні список ПАРНАСУ з Мальцевим і Касьяновим ні за яких обставин в Думу не допустять.

Справжніх виборів звичайно не буде. Однак їх бойкот немає ніякого сенсу. Якщо більше 18% анипутінськи налаштованих виборців знову не прийдуть голосувати — нічого не зміниться. Явка все одно буде достатньою для імітації виборів. А от якщо вони проголосують за ПАРНАС або Яблуко, забезпечивши цим партіям більше 5% голосів для проходження в Думу, владі доведеться поламати затверджений сценарій "відносно чесних виборів" і, як у 2011 році, іти на грубі фальсифікації, які при сучасному розвитку інформаційних технологій неможливо приховати.

Антипутінський електорат поки не визначився, чи йти на вибори. Якщо він підтримає свідомо не прохідні для Кремля партії і кандидатів, у країни з'явиться шанс на зміни

У цьому випадку дуже ймовірне загострення політичної ситуації в країні і новий сплеск протестів, подібних "белоленточному движению" грудня 2011-2012 років. Причому цього разу, в умовах кризи та участі нових "близьких до народу" опозиційних лідерів, типу Мальцева, цей рух може бути набагато масштабнішим, ніж тоді.

Ще нічого не втрачено. Вагалися відповісти або не визначилися з вибором, згідно з опитуваннями, в Москві більше половини, а в Росії близько 50%.

Прихильники "Єдиної Росії" і ті, кому по службі належить голосувати за партію влади, прекрасно знають як проголосують. А ось антипутінський електорат поки мабуть ще не визначився, чи йти йому на вибори чи ні. Якщо він підтримає свідомо не прохідні для Кремля партії і кандидатів, у країни з'явиться шанс на зміни.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олександр Поліщук Військовий дипломат, аналітик Фонду "Майдан закордонних справ"
Андрій Таїцький Викладач англійської мови. Працює у В'єтнамі
Сергій Тарута Народний депутат, лідер партії "Основа"
Вероніка Мудра Голова громадської організації "Біла Стрічка"
Іван Семесюк Художник, письменник, музикант
Погода