Обама вмовляє вовка не їсти овець
22 червня помічник Держсекретаря США Вікторія Нуланд відвідала Київ. Її друга поява в Україні за останні два місяці свідчить про серйозну активізацію роботи американської дипломатії щодо реалізації Мінських угод
Адміністрація Барака Обами прагне вирішити проблему України до завершення каденції 44-го президента США. Мирне дипломатичне рішення конфліктів і утримання від силового втручання в світі є головною філософською парадигмою Обами як лідера наддержави.
І прагнучи залишитися в історії миротворцем, американський президент в діалозі з Володимиром Путіним, образно кажучи, намагається умовити вовка не їсти овець.
Тому Державний департамент включився в процес організації виборів на окупованому Донбасі до кінця цього літа.
Після української столиці Нуланд вирушила до Москви. Там вона також проведе консультації з ключовими фігурами з боку РФ. Це - нормальна практика "човникової дипломатії".
Про те, що на дипломатичному фронті процес йде форсованими темпами, говорить багато. Це і анонс нової зустрічі "нормандської четвірки", і продовження діалогу в Мінську.
Однак все ж не варто найближчим часом чекати доленосних рішень і заяв. Консультації тривають, дуже багато питань треба узгодити. Попереду у дипломатів ще багато роботи.
Втім, є підстави вважати, що російській стороні на "нормандських" зустрічах поки робити просто нічого. Європа продовжить санкції ще на півроку, а Америка цілком зрозуміло заявляє: жодних поблажок Путіну до відновлення територіальної цілісності України.
Порошенку обов'язково слід нагадати американському президенту про небезпеки нескінченних поступок Путіну
Вікторія Нуланд привезла нам ще одну важливу новину: президент Порошенко зустрінеться з Бараком Обамою на полях саміту НАТО у Варшаві.
Це безперечно позитивна новина. Контакти на вищому рівні дуже важливі і потрібні. Це дасть нам можливість в черговий раз прояснить нашу позицію віч-на-віч. Порошенку обов'язково слід нагадати американському президенту про небезпеки нескінченних поступок Путіну. Також переконувати Обаму в тому, як ми потребуємо військової допомоги.
Володимир Огризко, спеціально для Gazeta.ua