Чому "могильник Совка" Горбачов підтримав Путіна щодо Криму
Висловлення Горбачова повинні не пригнічувати нас - українців, а вселяти надію. Він мислить тими ж категоріями, що і Путін, він вірить в те ж, що і Путін, він вважає правильним те ж, що і Путін. Але коли час прийшов - він, незважаючи на всю свою думку, став могильником СРСР, навіть коли намагався врятувати його.
Дивно, як люди, які не вірять сучасній російській пропаганді про підступи Держдепу, який розвалив Союз, готові брати участь в запропонованому цією самою пропагандою позиційний дуалізм. "Росія - США", "наша духовність - їхня бездуховність", "націонал зрадники - патріоти режиму". Беручи ту роль, яка в брехливої пропагандистської наживки значиться як негативна, люди просто міняють знак, замість того, щоб вибивати з під Кремля створену ним двомірну плоску картину світу, яка і наповнює змістом цей режим.
Розчарування словами Горбачова, "того Горбі, який поховав СРСР", - за що Путинці його вважають ворогом, а ми - антипутінців, відповідно, другом - як раз той випадок. Помилкою було б думати, що могильник Совка сповідує західні цінності. Адже він сказав дуже прямо і точно, слухайте його буквально і не додумуйте: "На його (Путіна) місці я зробив би те ж саме". От і все. Якби у СРСР був хоча б один шанс з тисячі - жодного "могильника системи", жодного кінця злочинного режиму, жодної свободи народам просто б не було. Досить згадати реакцію Горбачова на конфлікт в Карабаху, на заклики до незалежності Грузії і на реальне прагнення країн Балтії вийти з-під багаторічної радянської окупації. Він не просто "зробив би те ж саме". Він "робив те ж саме"! І єдине про що жалкує - про неможливість у той момент перемогти обставини, що склалися.
Помилкою було б думати, що могильник Совка сповідує західні цінності
У психології є поняття прикордонного дискурсу - тобто манери психіки бачити світ на грані психозу. Ще не хвороба - але сильна напруга на межі зриву, відображене в мові. Цей світ без обсягу, без напівтонів. "Ми-вони", "якщо не друг-то ворог", "раз не з нами, то проти нас". Такий самий плоский світ, який постійно малює нам пропаганда. Спочатку радянська, тепер російська.
Вибудовувати життєві перспективи на кордоні клопітно, небезпечно і безглуздо. На барикадах будувати плани про "зараз" не можна, поки ворог не переможений. Таке мислення не дає людині вибудовувати стратегії, позначати цілі, прагнути до них. Дуже зручно для тих, хто за допомогою пропаганди розділяє, щоб володарювати. За великим рахунком, ляльководам все одно в якому ви окопі, поки ви перебуваєте у двовимірному світі "своїх-чужих", "добра і зла".
Тривимірна реальність інша. Вона передбачає самоідентифікацію не за принципом "чий Я", "з ким Я", "який бік вибрати, в який окоп залягти", а за ознакою "хто я", "чого хочу". Тривимірний світ - світ створених руками людини передумов і обставин для досягнення поставлених цілей. У цьому світі можливо бажати і шукати шляхи виконання бажаного. У ньому можна пробувати різні стратегії і коригувати тактику, змінюючи і себе, і світ, і обставини.
Висловлення Горбачова повинні не пригнічувати нас - українців, а вселяти надію. Він мислить тими ж категоріями, що і Путін, він вірить в те ж, що і Путін, він вважає правильним те ж, що і Путін. Але коли час прийшов - він, незважаючи на всю свою думку, став могильником СРСР, навіть коли намагався врятувати його.
Наша з вами мета створювати не думки, а умови для перемоги. Наше завдання знати і розуміти специфіку влади в Росії і створювати обставини при яких у неї не залишиться ні місця, ні можливості приймати рішення у властивій їй антилюдській, антиправовій, антиукраїнській манері.
