Новорічна "ніч довгих рук" у Кельні

Важко оцінити повну незахищеність, яку відчував житель Німеччини, усвідомивши раптом, що поліція не може захистити його в самому центрі мегаполісу

Скорочено. Повний текст статті читайте у свіжому номері журнала "Країна"

Масові злочини у Новорічну ніч в Кельні, Гамбурзі, Штутгарті сталися у важливий для німецької внутрішньої політики час, додавши гостроти непростому питанню: чи зможе Німеччина інтегрувати більш як мільйон новоприбулих.

Важко пригадати інший інцидент, що спричинив би такі гарячі дебати. Здавалося б, це напруження чуже німецькій політичній культурі. Феміністка Аліс Шварцер поспішила побачити в кельнських подіях результат "толерантності, яку неправильно зрозуміли". Лідер право-популістської партії AfD ("Альтернатива для Німеччини") Фрауке Петрі причиною вуличних нападів назвала "неконтрольовану міграцію" у ФРН. З цим несподівано збіглася позиція лівих. Голова фракції "Лівої партії" в Бундестагу Сара Вагенкнехт на прес-конференції, присвяченій подіям у Кельні, заявила на адресу біженців: "Той, хто зловживає правом гостя, втрачає це право".

Зловмисники на очах у поліції знищували свої реєстраційні документи зі словами, що завтра отримають нові

Подавати кельнські події як наслідок масової міграції із Сирії - спрощення, проте небезпідставне. Його слід тягнеться до поліцейського звіту, опублікованого за гарячими слідами новорічної вакханалії. Автор вказує: зловмисники на очах у поліції знищували свої реєстраційні документи зі словами, що завтра отримають нові. Наводиться цитата одного іноземця: "Я - сирієць, тому ви маєте бути привітні зі мною. Мене запросила пані Меркель".

Ця фраза, багаторазово поширена ЗМІ, значно загострила ситуацію. Навряд чи людина, яка кілька місяців тому прибула в Німеччину, змогла б кинути в обличчя поліцейському граматично ідеальну фразу з одним модальним дієсловом і одним складним дієсловом минулого часу. Цей вислів, що кидає тінь на "нещодавно прибулих", лише підтверджує офіційні дані. Серед нападників майже не було нових мігрантів, а переважали ті, хто живе в Європі вже досить довго.

Наші співвітчизники передбачувано розгледіли в кельнській "ночі довгих рук" всюдисущу руку Кремля

Реакція поліції та інших державних структур створила атмосферу, в якій припущення замінюють факти, суперечки витісняють аналіз, а балом починають правити ідеологія і теорії змови. Окрім "змови біженців", місцеві журналісти й аналітики стали шукати зв'язок з "Ісламською державою". А наші співвітчизники розгледіли в кельнській "ночі довгих рук" всюдисущу руку Кремля.

Неефективність держави - малознайоме західним європейцям явище. Жителі пострадянського простору звикли чекати від органів правопорядку чого завгодно, тільки не турботи про правопорядок. Важко оцінити повну незахищеність, яку відчував житель Німеччини, усвідомивши раптом, що поліція не може захистити його в самому центрі мегаполісу.

Багатоденне мовчання головних німецьких ЗМІ про злочини в новорічну ніч можна пояснити тим, що заяви потерпілих надходили в поліцію впродовж наступних днів. Весь масштаб події відкривався поступово. Але бездіяльність поліції одразу ж збурила хвилю критики по всій країні. Стало очевидно, що органи правопорядку не лише не впоралися з ситуацією, а навіть не змогли адекватно її оцінити. Доки в районі кельнського вокзалу нападали на жінок, поліцейські патрулі рапортували в стилі "в Багдаді все спокійно". Додаткові сили муніципальної поліції так і не задіяли.

Кожен учасник дискусії поспішає скоріше зайняти певну ідеологічну позицію, щоб потім відстрілюватися зі свого окопу набором полемічних штампів

Поліцейські профспілки, мабуть, вирішили, що найкращий захист - це напад, і поспішили звинуватити політиків і законодавство. Воно, мовляв, не дозволяє їм ефективно боротися зі злочинністю серед мігрантів.

Німецькому суспільству потрібен тверезий, неупереджений погляд на проблему масової міграції і, ймовірно, пов'язану з нею злочинність. Проте кожен учасник дискусії поспішає скоріше зайняти певну ідеологічну позицію, щоб потім відстрілюватися зі свого окопу набором полемічних штампів. Ця ситуація нагадує таку ж запеклу і таку ж беззмістовну боротьбу українських адептів "зради" і "перемоги". І якщо німецька "зрада" голосами руху PEGIDA ("Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу") говорить про жахи майбутньої "ісламізаціїї Європи", то "партія перемоги", вслід за Анґелою Меркель, повторює: "Ми впораємося".

Німецьке суспільство шукає мову, якою можна було б говорити про насильство, не спотикаючись об табу політкоректності, без демонізації ісламу та носіїв арабської культури. Не сумніваюся, що цю мову знайдуть. Поки що констатуємо: стиль роботи німецьких ЗМІ і спосіб організації медійного простору дедалі більше не відповідають викликам епохи. Попередній приклад - нескінченні спроби німецьких журналістів визначитися з приналежністю "зелених чоловічків" у Криму.

Найбільш об'єктивний коментар до кельнських подій повинен би нагадати про одне з найважливіших досягнень європейської цивілізації - про правову державу. Про те, що закон один для всіх, і злочинець має бути покараний, незалежно від походження, релігійних та культурних поглядів. Але у світі, де правлять "геополітика" і теорії змови, такий коментар навряд чи когось зацікавить.

Олександр Забірко, науковий співробітник Вестфальського університету, спеціально для Gazeta.ua