Інерція ідіотизму

Пересічна свійська качка плаває від берега.
Російська "качка" про Україну – від кремлівського постулату про те, що у нас ні сіло, ні впало спалахнула громадянська війна, до якої Московія стосунку не має. Хіба що трохи допомагає повсталим шахтарям з трактористами грошима, на які ті купують у місцевих маркетах їжу, "Гради", танки, "Буки" та інше необхідне знаряддя.
Брехню запущено для внутрішнього вжитку – аби народ не питав зайвого. І це, зрештою, внутрішня справа. Справа совісті режиму.
Ідіотського вигляду Кремль набрав, коли від сформульованих для власних громадян постулатів він став відштовхуватися й у міждержавних стосунках. Згадаймо травневий минулого року подив Путіна, висловлений після захоплення Криму: "Що такого ми зробили в Україні, за що маємо нести відповідальність?" Або висловлену у розпал війни на Донбасі міжнародну впевненість Лаврова у тому, що стосунки з Україною є і завжди будуть братськими. Не меншу підозру у неповній притомності викликала свого часу заява голови адміністрації російського президента Сергія Іванова про те, що будівництво Україною захисної стіни на кордоні ускладнить або й унеможливить взагалі відновлення взаємовідносин між нашими країнами. Я вже не кажу про шизоїдне попередження керівника уряду РФ Дмитра Медведєва, що у разі відмови Києва від позаблокового статусу Московія розцінюватиме Україну як військового супротивника.
Наче вони вже не зробили з нас ворога №1 і не розпочали підлу війну!
Окремого аналізу психопатологів заслуговують щоденні намагання Кремля переконати українців (!) у відсутності на нашій території російської армії – навіть тих українців, які воюють з цією армією або бачать її на танках чи бойовому марші під своїми вікнами.
І от чергові, відірвані від реальності погрози. Цього разу вони були висловлені в ході тристоронніх консультацій між Росією, Україною й ЄС у Брюсселі. Кремль на весь світ і цілковитому серйозі виголосив попередження "про можливість застосування до українського експорту правил доступу, аналогічних тим, які застосовуються при допуску товарів з ЄС".
Між нашими країнами йде не на життя, а на смерть розв'язана Росією війна. Ллється кров, яка на десятиліття чи й століття вже роз'єднала наші держави. Поступово послаблюються або й згортаються корпоративні і торговельні стосунки (експорт до Росії в І кварталі зменшився на 61,3%, імпорт – на 63,9%,), а кремлівська верхівка лякає новим митом у разі вступу у дію асоціації з ЄС…
Що це: інерція запущеного раніше "в маси" ідіотизму чи важка форма запущеного ідіотизму влади, який потребує втручання фахівців?
Інші публікації автора