Пенсійну реформу потрібно розпочинати зі скасування ганебного податку на пенсії

Пенсійну реформу необхідно розпочинати з відміни ганебного податку на пенсії, забувши про ті 15 %, які сьогодні забирають у пенсіонерів. Крім того, потрібно негайно проіндексувати пенсії і заробітні плати населенню.

Економічний ефект від цього податку, за словами керівника Пенсійного фонду, 1,5 млрд грн у рік, і це при дефіциті Фонду в понад 80 млрд грн. Так звана економія, якої хочуть домогтися парламентарі, викликає справедливе обурення людей, адже порушує їхні права. І це при тому, що "Публічний аудит" неодноразово надсилав у вищі владні інстанції пропозиції щодо справді дієвого наповнення бюджету додатковими коштами.

Скорочення кількості держслужбовців дасть економію держказні у 8 млрд грн в рік; збільшення відсотка відрахувань частини чистого прибутку державних унітарних підприємств – як мінімум у 2 млрд грн; збалансування заробітних плат топ-менеджерів державних монополій – ще сотні мільйонів гривень. Як бачимо, варіантів предостатньо, але державні чиновники, чомусь, йдуть шляхом утисків саме пенсіонерів.

Нова накопичувальна пенсійна система, безперечно, є своєчасною та цивілізованою. Разом з тим існує низка суттєвих ризиків, яким державні керманичі зобов'язані приділити увагу державним керманичам.

У багатьох людей виникає справедливе застереження: а що буде з гривнями, які люди почнуть сплачувати в рахунок формування цієї системи вже найближчим часом. Адже треба називати речі своїми іменами: регулятор не контролює ситуацію на валютному ринку і не виконує своєї функції, передбаченої Конституцією, щодо відповідальності за стабільний курс національної валюти.

Другим ризиком він називає можливу зміну влади, через що реалізація пенсійних нововведень може бути не завершеною або не проконтрольованою. Тому важливо вже сьогодні передбачити, хто нестиме відповідальність за фонди, куди будуть відраховуватися гроші українців.

Третє питання – як і хто саме розпоряджатиметься цими грошима до моменту, поки людина не вийде на пенсію. І хто буде контролером, який стежитиме за тим, як поводяться з коштами накопичувального фонду.

Вказані ризики не означають, що потрібно нівелювати починання пенсійної реформи, однак їх вкрай важливо пропрацювати. Адже накопичувальна система показує свою дієвість, як правило, лише в країнах з усталеною економікою.

Неподобство і вакханалія в розпорядженні державними публічними фінансами, що тривають останні вісім місяців, м'яко кажучи, насторожують людей. Усі ми були свідками, як полопалося близько 40 банків, як нерозумно здійснювалася реструктуризація заборгованостей та рефінансування. Тому людям необхідна додаткова гарантія для їхніх накопичувальних вкладів.

Вихід із цієї ситуації такий: керівники накопичувального фонду, бенефіціари, топ-менеджери та члени їхній сімей мають нести персональну відповідальність усім своїм майном. Тобто, якщо виникне найменша підозра в неплатоспроможності або несвоєчасності виплат, має буту накладений арешт на все їхнє майно – до з'ясування всіх обставин. Це автоматично змінить ставлення розпорядників до грошей, які їм люди довірили на зберігання.

Як розповів заступник голови правління Пенсійного фонду України Владислав Машкін, обов'язкова накопичувальна система буде введена з 1 січня 2017 року. Пенсії нараховуватимуться відповідно до трирівневої системи: солідарної, системи недержавного забезпечення та накопичувальної. Останній рівень передбачає накопичення коштів для власної пенсії. Ставка підніматиметься щорічно, і виросте з 1% до 7%. Крім цього, гроші накопичувальної пенсійної системи планують інвестувати в економіку, як це здійснюється в багатьох європейських країнах.

Також він уточнив, що закон передбачає скасування спеціальних пенсій, тобто тепер пенсії прокурорам, суддям тощо призначатимуться за загальними правилами. При цьому ті, кому вже призначено спецпенсії, їх не позбавлятимуться.

Експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко впевнений: "для того, щоб ця система запрацювала ефективно, зарплати повинні підвищитися в три рази. Крім цього, реформування пенсійної системи не має обмежуватися лише соціальною політикою. Без регуляції економіки та оподаткування система працювати не буде".