Не люблю я писати ні грама,
Але тут із душі полилось.
Чи то пісня, чи телепрограма
Як усе до кінця розлилось.

Не любила читати ніколи,
Та кортить занирнути в слова.
Колись генії нам написали
Мудрість ту, що тепер світова.

Я не вмію казати епічно,
В голові тільки суміш думок.
Їх збираю докупи панічно
І сплітаю в логічний рядок.

Я не правильна. Мабуть, це добре.
Божевільність прийму без образ.
Тільки сильний і дуже хоробрий
Буде жити без зайвих прикрас.