Олександр Аронець
Політичний експерт. Депутат Київської обласної ради. https://www.facebook.com/oleksandr.aronets
03.05.2015
3693
2

Корбану від парламенту потрібна лише недоторканність?

Національні парламенти цивілізованих країн – це їхня гордість, еліта. Адже туди обирають фахівців-законотворців, які вважають свою роботу самодостатньою і цінною. І не шукають інших вигід у депутатському мандаті.

Але в Україні все з точністю до навпаки. Лише мізерний відсоток кандидатів у депутати йдуть туди за покликанням, щоб ухвалювати корисні для держави закони. Комусь, можливо, лестить сам статус народного депутата, який відкриває всі двері в країні. А хтось банально хоче заробити: не секрет, що всі попередні скликання під час ключових голосувань деякі обранці отримували від зацікавлених осіб чимале "винагородження" за лобіювання і підтримку потрібних законопроектів.

Українська практика парламентаризму показала, що у депутатському мандаті є ще одна беззаперечна цінність: за ним можна сховатися від кримінального переслідування. Оскільки нардепи, попри багаторічні розмови і обіцянки, досі користуються імунітетом, їх практично неможливо притягти до відповідальності. Для цього потрібна певна процедура – проголосувати більшістю голосів за зняття недоторканності тощо. Однак випадків зняття недоторканності за 24 роки було всього кілька, зокрема недоторканність знімали з Лазаренка, Лозинського та Царьова. Самі розумієте, що корупціонерів, хабарників та навіть вбивць за всі скликання ВР було значно більше.

Схоже, саме цей аргумент – вберегтися від надмірної цікавості правоохоронних органів – головний для людини з дуже темним минулим, якого в середині 2000-х називали "головним рейдером країни" - колишнього заступника голови Дніпропетровської ОДА Геннадія Корбана, який нещодавно заявив про свій намір стати народним депутатом. Про новий виток своєї кар'єри він повідомив на власній сторінці у Фейсбук . Для свого дебюту Геннадій Олегович обрав округ № 205 на Чернігівщині. Адже округ має скоро звільнитися: щойно обраний від нього депутат - Валерій Кулич, якого призначили губернатором області, напише заяву про відмову від мандату. Після цього на окрузі мають бути проведені дострокові вибори.

На це, власне, Геннадій Корбан дуже розраховує. Цікаво, що до Чернігова дніпропетровець Корбан жодного стосунку не має (за виключенням того, що його могутній союзник Ігор Коломойський контролює місцеве обленерго – із усіма можливими наслідками щодо використання цього "адмінресурсу").
Це при тому, що (в теорії) мажоритарний депутат повинен буквально жити інтересами своєї громади. Пояснюючи дніпропетровцям, чому це його занесло так далеко, Корбан пафосно заявив, що своїх він не зраджує, а йде до Верховної Ради, аби захищати не лише інтереси дніпропетровців, але й усієї країни.

Насправді ж причина у тому, що до планових парламентських виборів ще далеко, а загроза кримінальних справ – занадто близька. Сам Корбан зізнається, що проти нього та його соратників вже відкрито вісім кримінальних проваджень та відкриваються нові. Причому за досить серйозними статтями – зокрема, викрадення та утримання людей, тортури, погрози тощо.
Тому Геннадій Олегович чекає не дочекається, поки чернігівський губернатор таки напише заяву про відмову від депутатського мандата. Зрозуміти пана Корбана можна. Адже уникнути кримінальних справ в інший спосіб йому не вдасться. Хіба що з країни втече. Між іншим, в буремні і найнебезпечніші часи Майдану, коли я особисто ліз зі своїм стрімом буквально під кулі на Грушевського, а ті ж галичани сідали на автобуси і їхали на Майдан (деякі в останню путь), Геннадій Корбан втік від небезпеки...в Ізраїль. . Він боявся арешту? Зізнаюсь, і я, і тисячі інших майданівців теж боялись, однак всі ми знали, що на Майдані найбезпечніше, а тому жили там всі 4 місяці! Однак дехто на Майдан ходив як на екскурсію(

Але тікати з країни, з якої ще так багато можна "витягти", Корбан навряд чи стане. От і шукає інші варіанти забезпечити собі безхмарне майбутнє, бажано, на волі. І це – продовження ганебної традиції ховання у парламенті, яка тягнеться в Україні вже третє десятиліття. Згадаймо, як 2006-го до парламентської зали в повному складі потрапили ватажки донецької еліти, включно аж с самим Рінатом Ахметовим, до яких протягом року мали підвищений інтерес правоохоронці після першого Майдану. Війна в Україні - це сумний наслідок тодішніх виборів.

Проводячи аналогії з західною практикою, там політики, урядовці, проти яких порушили справи, або й лишень є підозри у пресі!! - самі подають у відставку, добровільно сприяють правоохоронцям у розслідуванні, або ж виграють суди у ЗМІ щодо наклепів, а тоді вже повертаються з чистою репутацією у політику. Але ні в якому разі не ховаються за мандатом від закону. Тому, якщо Корбан впевнений у своїй невинуватості, він може це довести, якщо не в українських судах - то в європейських. І лише після до нього не буде жодних претензій.

Годі сподіватися, що парламент найближчим часом таки скасує інститут недоторканності, аби за його ширмою не ховалися люди із проблемами з законом. І тому сподівання варто покладати лише на виборців – чи згодні вони з тим, аби їх, як і раніше, цинічно використовували злочинці великого чи малого ґатунків.

P.S. Сподіваюсь, якщо Корбан і буде балотуватись, то першою його обіцянкою має стати обіцянка скасувати депутатську недоторканність. За допомогою своїх бізнес-партнерів у Раді він, при бажанні, зможе це реалізувати. Так з'явиться хоча б ілюзія відсутності конфлікту інтересів і зацікавленості сховатись від кримінального переслідування за мандатом.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Роман Сініцин Волонтер
Олег Сенцов Режисер, сценарист, письменник
Анастасія Леухіна Голова ГО "Горизонталі", викладач Київської школи економіки
Світлана Фус Дієтолог
Микола Несенюк Журналіст
Погода