Олександр Радчук
Оглядач інформаційного порталу "Слово і діло". Раніше працював кореспондентом у щотижневику "Власть денег" (2012-2013) та у щоденній газеті "Коммерсант-Украина" (2013-2014). За освітою - політолог (Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Інститут політології та права, 2009 рік). Автор багатьох статей у ЗМІ та науковій періодиці.
10.03.2015
1

Навіщо потрібен контроль за контролером?

Український валютний ринок завмер в переддень чергового засідання ради директорів Міжнародного валютного фонду: вирішуватиметься доля виділення кредиту для України в рамках механізму розширеного фінансування. Надання першого траншу позитивно вплине на стабілізацію курсу національної валюти найближчими днями, вважають експерти.


Втім, укріплення та стабілізацію курсу гривні пересічні українці спостерігають вже більше тижня. Після кількатижневих карколомних курсових гойдалок керівництво НБУ таки втрутилось у ситуацію на ринку та запровадило низку жорстких адміністративних заходів щодо порятунку національної валюти. Тимчасовими успіхами з укріплення нацвалюти скористалася опальна голова НБУ Валерія Гонтарєва. Вже 6 березня в своєму виступі в сесійній залі парламенту вона похвалилася й іншими скромними результатами із порятунку банківської системи. Зокрема, вона звинуватила колишнього голову НБУ Володимира Стельмаха у накопиченні найбільшої заборгованості за кредитами рефінансування банків ще у 2008-2009 роках, а самих українців – у тому, що вони "в результаті паніки" за останній рік забрали рекордну кількість грошей з депозитів – 144 млрд. грн.


Ще два тижні тому пані Гонтарєва шукала винних в стрімкому знеціненні гривні серед урядовців. Мовляв, в девальвації винних слід шукати не тільки в НБУ, але й в Кабміні. Щоправда, очільниця Нацбанку ніби навмисне забула згадати про те, чому регулятор в складний час для вітчизняної економіки занадто пізно розпочав активні адміністративні дії щодо регулювання валютного ринку.


Основні адміністративні дії НБУ стосуються жорстких обмежень щодо валютних операцій та підняття облікової ставки із 19,5% до 30%. Щодо перших дій – то це і обов'язковий продаж 75% валютної виручки експортерами, обмеження валютних переказів за кордон сумою до 150 тис. грн. на місяць, обмеження продажу готівкової валюти населенню сумою, еквівалентною 3 тис. грн. на добу, заборона на видачу готівкової валюти за платіжними картами, заборона на виведення дивідендів – і це ще далеко не весь перелік обмежувальних заходів. Такі кроки, на думку регулятора, стимулюватимуть і бізнес, і пересічних українців вести розрахунки у гривні і не накопичувати іноземну валюту із подальшою інвестиційною (або й суто спекулятивною) метою. В той же час підвищення рівня облікової ставки призведе до ще більшого уповільнення (фактично, до призупинення) будь-якого кредитування. Звичайно, що такі жорсткі кроки Нацбанку явно не сприяють розвитку економіки, вільному ринку та торгівлі. Зокрема, це призведе до скорочення імпорту та його подорожчання, а також ще надовго доведеться забути про прихід іноземних інвесторів та їхніх капіталів на український ринок.


Звісно, адміністративні кроки НБУ хоч і були зроблені запізно, проте інших альтернатив щодо порятунку ситуації не існувало. Однак, чи достатньо таких дій регулятора, аби ситуація не повторилася у майбутньому?


Адміністративні обмеження діятимуть аж до початку червня 2015 року. Однак про тимчасовість ефекту від жорсткого регулювання говорять і в середовищі коаліційної більшості, і в опозиції. "Ми всі розуміємо, що механізми утримування гривні протягом останнього тижня далекі від відкритості. На жаль, ми повинні чітко говорити, що реперна точна для гривні - це 11 березня, коли відбудеться засідання МВФ. І якщо нам будуть виділені гроші, не виключено, що курс знову буде відкочуватись назад", - заявив в ефірі одного з телеканалів народний депутат від Блоку Петра Порошенка Вадим Денисенко. При цьому, на думку депутата, нинішня ситуація із стабілізації курсу гривні виглядає обнадійливою, однак це абсолютно штучне стримування.


Проте справа не тільки в компетенції та фаховості дій НБУ. Варто також згадати і той факт, що дії регулятора важко назвати дійсно незалежними. Адже після того, як Президент Петро Порошенко провів зустріч із головою НБУ – лише після цього керівництво Нацбанку запровадило жорсткі адміністративні заходи. Безконтрольність над діями НБУ за останній рік призвело до зубожіння українців мало не в 5 разів! Звісно, за Конституцією, Нацбанк має окремі повноваження із регулювання фінансово-банківської системи. Проте склалася цікава ситуація: Президент за своєю квотою призначив очільницею НБУ свою соратницю, ГПУ – безсила розслідувати наявність зловживань із валютними гойдалками, а Верховна Рада може лише заслухати голову НБУ, однак звільнення відбувається за поданням Президента. Позиція Президента зрозуміла – відправляти у відставку свого протеже "до кращих часів" він не збирається. Цікаво, що навіть у разі формального рішення глави держави на відставку голови НБУ, голосів для цього може забракнути – адже саме пропрезидентська фракція Блоку Петра Порошенка складає кістяк нинішньої коаліції. "Я думаю, що ми в цій ситуації не повинні йти шляхом персональних змін, тому що зміна голови Нацбанку вдруге за рік може стати поганим сигналом для міжнародних інвесторів, для того ж МВФ і європейських кредиторів. Треба просто дозволити вищому керівництву держави завершити діалог з іноземними інвесторами, отримати кошти, а потім прийняти розумне рішення", - прозоро натякнув на безперспективність відставки глави НБУ керівник фракції Блоку Петра Порошенка у Верховній Раді Юрій Луценко. Тож фактично, пані Гонтарєва є таким собі цапом відбувайлом, відставка якого не можлива без відповідного рішення Президента.


Чим можна зарадити в такій ситуації? Тільки внесенням відповідних змін до законодавства, які б дозволили Верховній Раді бодай опосередковано впливати на дії регулятора – скажімо, через Раду Нацбанку. До речі, із відповідною ініціативою вже виступили в "Опозиційному блоці". Так, народний депутат Нестор Шуфрич пропонує дещо дискусійну практику контролю за діями НБУ: по-перше, посилити контроль за діями НБУ зі сторони парламенту, по-друге, посилити вплив на менеджмент Нацбанку з боку Ради НБУ, в який повинні входити і представники опозиції. "Вирішення даного органу не повинні носити тільки рекомендаційний характер. Думка про те, що такі зміни призведуть до політичного квотування керівництва центробанку, вважаю неспроможними. Кредит довіри за призначенням на посади професіоналів себе вичерпав. Отже, потрібні жорсткі і невідкладні заходи іншого характеру", - вважає пан Нестор Шуфрич. Дискусійність такого нововведення полягає у тому, що таким чином деякі рішення НБУ можуть бути зумовлені значним впливом політичної складової. Проте є й інша сторона медалі: НБУ у своїх діях не було б настільки залежним від Президента та волюнтаристських рішень свого керівництва.


Слід також додати, що окремого реформування потребує й вся сфера валютного регулювання, які залишається незмінною з початку 1990-х років. Крім того, на шляху впровадження реформ. Владі нарешті потрібно продемонструвати принаймні бажання до створення альтернативних "валютним матрацам" інструментів для інвестування своїх коштів пересічними українцями. Наприклад, це і створення програми інвестування у будівництво власного доступного житла, реформа пенсійного забезпечення, створення потужного вітчизняного фондового ринку. Усі ці рішення лежать на поверхні, проте досі українці лише стають біднішими в круговерті постійної гонитви за валютою як єдиного дієвого способу зберегти свої заощадження.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі