Деклараціям – волю!

Сьогодні Верховна Рада у першому читанні ухвалила президентський законопроект про створення Антикорупційного бюро. Таким чином, невдовзі у держави може з'явитися ще один механізм контролю за діями високопосадовців із функціями розслідування і відкриття карних справ.

На черзі - самі народні обранці. Досі вони не поспішали позбавляти себе корупційних можливостей. Нещодавно голова Верховної Ради, а нині – №3 у виборчому списку партії "Народний фронт" Олександр Турчинов - доручив апарату парламенту оприлюднити декларації всіх народних депутатів. Слід віддати належне пану Турчинову – більшість декларацій нардепів за 2013 рік таки опубліковані в розділі "Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру" у про файлах кожного народного обранця.

На позачергових парламентських виборах, згідно із виборчого законодавства, заповнювати декларацію не потрібно. Деякі депутати зробили це у цілях само піару, на кшталт представників партії "Свобода". Однак, навіть у цьому випадку – вірити даним депутатських декларацій ми не можемо. Сама наявність оприлюдненої декларації на сайті ЦВК – ще не означає певних наслідків за розміщення в ній неправдивих даних.

Справа в тім, що достовірність даних кандидатів у нардепи ніхто не уповноважений перевіряти. ЦВК тільки фіксує правильність заповнених даних та дотримання формальних вимог. А отже, за невідповідність декларації кандидатів не можуть зняти із виборчих перегонів.

В законі "Про засади запобігання та протидії корупції", відомості, зазначені в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру і мають подаватися до ЦВК, підлягають спеціальній перевірці для тих осіб, хто претендує на зайняття посади держслужбовця. Однак, відповідно до закону, кандидати в народні депутати - як раз не опинилися в списку тих, хто підлягає даній перевірці.

Звісно, цю норму закону потрібно змінювати. Проте, як зазначають експерти, нардепи завжди зможуть знайти необхідні прогалини в законі, аби не написати усієї правди у своїх деклараціях. Очевидно, є доцільним запровадити іншу форму звітності для виборців – наприклад, запровадити форми декларацій про видатки народних депутатів. Одна справа – скільки ти заробив, інша – скільки витратив.

Під час парламентської кампанії-2012 кандидати писали у своїх деклараціях відверту брехню, або майже їх не заповнювали. Так, деякі з них декларували мільйонні прибутки у розділі "виграші та подарунки", дехто декларував дохід у розмірі 4-5 тисяч гривень за рік. При цьому невідповідність способу життя доходам кандидатів – була просто разючою.

Саме тому тема декларування доходів ретельно приховується від громадськості. Поки що в законі про створення Антикорупційного бюро чітко не прописано, чи матиме цей орган право на запит до Податкової на перевірку фінансових документів і чиновників, і нардепів.

До речі, факти чи невідповідності в даних декларації кандидата на етапі реєстрації могли б стати підставою для позову в суд. Адже зараз громадяни позиваються до суду із приводу невідповідності вимог закону деяких кандидатів стосовно їхнього проживання на території України протягом останніх 5 років. Тому, за аналогією, якби хтось надати докази неправдивих даних в деклараціях, то також міг би подати до суду. Це ще один спосіб змусити майбутніх кандидатів у нардепи пройти народну люстрацію цивілізованими методами.