Олександр Радчук
Оглядач інформаційного порталу "Слово і діло". Раніше працював кореспондентом у щотижневику "Власть денег" (2012-2013) та у щоденній газеті "Коммерсант-Украина" (2013-2014). За освітою - політолог (Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Інститут політології та права, 2009 рік). Автор багатьох статей у ЗМІ та науковій періодиці.
05.09.2014
1290
1

В пастці популізму

Тема війни буде основною в агітаційній роботі партій та мажоритарних кандидатів на дострокових виборах в парламент, що мають відбутися 26 жовтня. Мажоритарники використовуватимуть її локально – піаритимуться на допомозі армії, біженцям, миттю перетворяться на завзятих волонтерів.

Партії обиратимуть більш глобальні теми. Найочевидніше – гарантії безпеки для країни у цілому. Наразі серед громадян домінує думка стосовно позбавлення України позаблокового статусу і можливого вступу до НАТО. Саме тема НАТО стане найбільш привабливою для виборчого піару.

Найбільш потужно в інформаційному сенсі тему вступу до НАТО почала форсувати партія "Батьківщина". Скидається на те, що дана тема слугуватиме одним із центральних меседжів передвиборчої кампанії партії та її лідерки – Юлії Тимошенко. До речі, ініціювати референдум із приводу вступу до НАТО пані Тимошенко обіцяла ще під час своєї президентської кампанії.

Особливу увагу на себе звертає одіозна інформаційна кампанія з приводу просування ідеї щодо вступу в НАТО в соціальних мережах. Згідно із задумки авторів "креативу", про НАТО йдеться мало не у всіх віршах класиків українського поетичного слова. Ось деякі із "шедеврів" із офіційної групи "Батьківщини" в Facebook:

Саме сьогодні в центральному офісі "Батьківщини" на Турівській, 13 проходитиме партійний з'їзд та реєстрація ініціативної групи по збору підписів для проведення всеукраїнського референдуму щодо вступу до НАТО. До речі, для своєї події штаб "Батьківщини" підготувався завчасно: для урочистостей та проведення заходів перекрили рух автомобілів в усьому кварталі аж до вулиці Почайнинської. На проїжджій частині встановлена сцена та партійні палатки, а всі прилеглі вулиці на Подолі були вщент заповнені автомобілями, автобусами на яких приїхали партійні активісти із різних регіонів України.

Перше, на що не можливо не звернути увагу – чому в "Батьківщині" так довго чекали із реалізації ініціативи щодо проведення референдуму по НАТО? Відповідь лежить на поверхні – це передвиборчий піар.

Однак, це ще не все. Давайте уявно перенесемося у січень 2008-го року. Тоді Юлія Тимошенко вирушила у Брюссель із першим робочим візитом в статусі прем'єр-міністра. Згідно із програмою візиту, вона мала досить насичений графік зустрічей із різними представниками європейських інституцій, проте зумисно уникала зустрічі із керівництвом Північноатлантичного Альянсу. Мовляв, зустріч не заплановано. Проте, певний час до цього пані Тимошенко була в числі підписантів так званого "листа трьох" (підписаний нею, тодішнім спікером ВР Арсенієм Яценюком та Президентом Віктором Ющенком) – фактично заяви про можливість приєднання України до Плану дій з членства у НАТО. Проте, тоді у Брюсселі пані прем'єрка дала задньої: нібито замість неї на зустріч у штаб-квартиру Альянсу відбув її соратник та тодішній віце-прем'єр із питань євроінтеграції і Григорій Немиря.

Згодом Юлія Володимирівна ще більше змістила акценти і заявила про те, що долю вступу до НАТО повинні вирішувати громадяни України на всеукраїнському референдумі. На саміті в Бухаресті у квітні 2008 року Україна не тільки не отримала ПДЧ, але й, фактично, заморозила свої стосунки із Північноатлантичним Альянсом через жорстку позицію Росії. Саме тоді Володимир Путін нібито під час неформальної розмови із Президентом США Джорджем Бушем дозволив собі зробити різку заяву щодо сумнівності існування держави Україна.

Пізніше, здійснюючи візит до Росії, прем'єр-міністр Юлії Тимошенко під час зустрічі із паном Путіним ще раз запевнила його у тому, що вступ до НАТО не можливо здійснити без проведення відповідного референдуму серед українських громадян. "Що ж до вступу України в НАТО, я можу твердо сказати, що думка народу України для нас є визначальною, і тому будь-який шлях, який Україна проходитиме в цьому напрямку, здійснюватиметься тільки після всеукраїнського референдуму, де народ України зможе сказати своє слово ", - запевнила свого російського колегу Юлія Тимошенко (http://korrespondent.net/ukraine/politics/506977-timoshenko-ukraina-vstupit-v-nato-tolko-posle-referenduma-obnovleno ).

Звичайно зараз про такі загравання із російським агресором мова не йде, проте шанс у Юлії Володимирівни наблизити Україну до НАТО був, але вона ним не просто не скористалася а свідомо знехтувала.

Але є ще одна суттєва причина, чому нинішню ініціативу штабу "Батьківщини" можна розглядати як черговий популізм, а не реальну спробу змінити позаблоковий статус України. Справа у юридичних тонкощах закону про всеукраїнський референдум.

По-перше, згідно із п. 6 ст.15 "всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області". Тобто, виконати ці умови "Батьківщині" майже не можливо, адже потрібно зібрати по 100 тисяч підписів не тільки в Луганській та Донецькій областях, в яких тривають військові дії, але й в окупованому Криму.

По-друге, згідно інформації із заяви лідера партії "Батьківщина", політична сила планує провести референдум одночасно з достроковими парламентськими виборами 26 жовтня. Згідно із статтею 28 закону, "призначення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою визначається дата його проведення, якою є остання неділя п'ятдесятиденного строку від дня видання указу". Якщо дотримуватися заявленого в партії графіку, починаючи від сьогодні всі необхідні підписи (а це 3 мільйони у ВСІХ областях України) їм потрібно зібрати за 6 днів. Тобто, виконати і цю вимогу, згідно закону "Про всеукраїнський референдум" також не вдасться: забракне часу.

Обпікшись безліч разів на власному популізмі, Юлії Тимошенко варто б було зробити висновки та в подальшій політичній кар'єрі не давати нездійсненних обіцянок. Однак, як бачимо, роботи над помилками не зроблено: вади політиків нікуди не зникають, а лише стають все очевиднішими.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"