Сергій Чирков
Член національних спілок письменників і журналістів України, фундатор і голова літературного об'єднання "Самотній вовк". Автор двотомного роману-подорожі "Ковчег. Колискова для смерті" (2013), електронного "недетективу у 224 убивствах і 17 замахах "Дім-Дом" (2013), кількох поетичних збірок, численних статей у періодиці.
03.07.2014

Секс-символ як загроза нац. безпеці або Чому пролетіла збірна Росії з футболу

Загалом я не проти секс-символів. Хай будуть.

А як йдеться про жінок, то хай не лише будуть, а й ходять поміж нами у живому вигляді. Ходять і пробуджують потяг до прекрасного і життєстверджуючі інстинкти.

Я проти тоді, коли секс-символами оголошують чоловіків. А якщо чоловіки ще й при верховних посадах, то проти – обома руками. Бо це загрожує національній безпеці, як вже частково сталося з Росією.

Про що йдеться? Поки що – про футбол.

Росія другий тиждень ламає голову над причинами провалу своєї збірної на чемпіонаті світу у Бразилії. Такого провалу, ще й в їхній історії ніколи не було. Навіть Державна дума підключилася до цього болючого процесу (це ж не перемогу осмислювати!). Усім складом. І, слід визнати, недарма.

Основну причину депутати намацали. Хоча до кінця й не осмислили. І не усвідомили, на що і на кого кинули тінь депутатської підозри. А сформульовано 1 липня у головній законодавчій залі устами Олега Пахолкова було таке: "Подивіться на нашу збірну – всі маленькі, наче навмисне підбирали, один в один. Якийсь стандарт Кореї. Коли ми встигли перетворити нашу країну на спортивних карликів?"

Запитання, на мою думку, риторичне.

Курс на перетворення Росії на "країну спортивних карликів" було взято з приходом до влади Путіна В.В.

Вам же мало було, шановні сусіди, щастя від самого факту його воцаріння. Ви заходилися малювати з нього ікони і (увага – принципова помилка!) оголосили всеросійським секс-символом. А воно дуже й дуже небезпечно.

"Секс-символ" – це не "вождь і учитель", як було з Леніним.

Леніну потрібні голова та її вміст, а "секс-символ" від своїх адептів вимагає й тілесної повноти. Навіть тілесної подібності – насамперед.

"Бути, як Путін" стало у Росії не лише патріотичним, а й модним. Єдино вірним шляхом розвитку особистості.

Молодим матерям хотілося народжувати таких, як Путін. А щодо вже народжених – аби вони росли такими, як Путін.

"Бути, як Путін" увійшло у плоть і кров росіян.

А кров і плоть – це ж і є, наголошу, тіло.

Тіло, яким треба бігати, стрибати, ганяти шкіряного м'яча. І, звичайно ж, стріляти і кидати гранати.

От і пішла Росія рости під "стандарт Кореї", як безтактно зазначив один з її депутатів. Перші результати й принесла світова футбольна першість. Отож росіянам слід заспокоїтися і нічию зі збірною Кореєю сприймати як еволюційну закономірність. А на що, скажіть, можна претендувати, маючи однакові з нею стандарти?

Російські думці стривожилися лише спортивним майбутнім. Та й не давав Кремль вказівку думати ширше. А дарма.

Перетворивши Росію на країну спортивних карликів, еволюція може не зупинитися. І зробить з нашого північного сусіда країну політичних карликів, інтелектуальних карликів, військових карликів і прочая, і прочая, і прочая…

Адже секс-символ у них досі лишається незмінним.

От я й кажу: не треба зводити чоловіків у ранг секс-символів. І тричі не треба, коли ці чоловіки – при верховних посадах

Інші публікації автора

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі