8. Ольстин Олексич. Слово о полку Ігоревім. Первісні образи

_______________________________________________________________________________________________________________________________

Зібратись би князям на поганих погибель!

Вони ж, речуть брат брату:

"Се моє і то моє ж".

І стали князі про мале "Се велике!" казати

Та самі на себе крамолу кувати,

А погані з усіх сторін

На Руську землю нападати.

О, далеко зайде сокіл,

Птиць б'ючи до моря,

А полку Ігоря хороброму

Що оті докори?

За ним кликну:

"Карна і Жля, поскочи по Руській землі,

Смагу мичучи в полум'янім розі!".

Жінки руські заплакали, докоряючи:

"Вже нам своїх милих лад

Ні мислію намислити, ні думою надумати,

Ні очима поглянути!".

Бо застогнав, брате, Київ тугою,

А Чернігів - напастьми,

Туга розлилася по Руській землі,

Журба жирна тече посеред землі Руської.

А князі самі на себе крамолу кували,

А погані самі з перемогами

На Руську землю нападали,

Маючи данину по красуні з двору.

________________________________________________________________________________________________________________________________

Короткі пояснення

Дієслово "крісити" ("А Ігоря хороброго полку не крісити") - калька грецького слова "kriso" (рипіти, тріщати), яке замінило старослов'янське слово "щекати" - лаяти, ругати, докоряти. Назва богині Блискавки - Січі, або Немезиди, "Карна і Жля" - Караюча і Скорботна, тому, що блискавка карає, а короткохвилинний запах сірки (чад) - скорботний (траурний). "Смагу микати в полум'янім розі" - "микати згар (смагу) для нанесення знаку скорботи на чоло". Вираз "по белі з двору" вжито від назви дівчини - "bella" - "дівчина", "красуня", але, разом з тим, вказує на значення "дочка". Як данину, половці брали (захоплювали) дівчат.

________________________________________________________________________________________________________________________________