Утопія

В Полтаві через будівництво п'ятиповерхового офісу з підземним паркінгом руйнується жилий будинок. Тріщини поповзли з підвалу до даху. Люди не знають, що робити, бо інших квартир не мають. Будівництво ж, навіть, не має затвердженого проекту.

А недалеко від траси Київ-Харків стоїть величезна закинута 12-поверхова споруда колишнього заводу "Знамено".

Завод у радянські часи був одним із найпрестижніших для роботи підприємств міста. Тут випускали унікальне електронне обладнання для систем ПВО, аналогів якому, нема досі. Мало власне бомбосховище і кілька підземних об'єктів. З приходом демократії підприємство збанкрутувало обладнання розікрали.

Зараз  це ідеальне місце для сталкерів, покидьків, самогубців та бомжів.

В місті та й по всій країні багато подібних будинків-привидів. Одні належать державі, на інших роками висить оголошення "Оренда". При чому більша частина таких споруд в непоганому стані.

Кілька років тому в одній із таких будівель відкрили супермаркет "Фуршет". В середині майже нічого не змінили. Тільки вставили вікна, двері, укріпили дах, словом, зробили капітальний ремонт. Це дешевше ніж будувати з нуля. І не треба вирубувати дерева, сваритися з мешканцями жилих будинків, давати хабар на оформлення документів під будівництво.

Тож чи не раціональніше замість того, щоб віддавати під забудову нові території, реставрувати старі. Наприклад знаю людину, яка готова відкрити кафе у закинутій будівлі колишнього бару. Не робить цього, бо оренда дорога.

Чому не спробувати віддати площу закинутих будівель підприємцям малого та середнього бізнесу без орендної плати. Нехай укладають договір з правом викупу території, роблять ремонт, відкривають свої підприємства, а потім щомісяця платять власникові приміщення 5 чи 10 % від прибутку.

Це, звичайно утопічно, без врахування купи нюансів, в деякій мірі наївно, але ж реально. Реально ж? Бо скоро звичною стане картина, коли поряд із закинутою, міцною спорудою, будуватимуть таку саму, але нову. А прилеглі будинки тріщатимуть по швам.