Я боюся йти на Майдан

Я боюся йти на Майдан, бо там холодно і морозно. А мені ще дітей родити. Але ще більше боюся, що мої, діти в кращому, разі будуть жити у резервації.

Я боюся йти на Майдан, бо не вкладаюся із термінами здачі дипломної роботи. Але ще більше боюся, що міністерство торгівлі освітою продаватиме шматок пластику гордо названий дипломом не тільки мені, а й моїм дітям.

Я боюся йти на Майдан, бо здається, що від мене все одно нічого не залежить. Але ще більше боюся, що колись в резервації мої діти мене запитають, що я робила у грудні 2013-го.

Я боюся йти на Майдан, бо мене може побити "беркут", мені можуть "пришити" справу. Але ще більше боюся, що дістанеться комусь іншому, що витягати його буде дуже складно.

Я боюся йти на Майдан, бо знову розчаруюсь в політиках. Але ще більше боюся, що далі доведеться жити з таки президентом.

Я боюся йти на Майдан, бо ці особливі люди, які зараз там, потім стануть звичайними. Але ще більше боюся, що навіть на кілька годин не зможу стати такою як вони.

Я боюся йти на Майдан. Але совісті своєї боюся ще більше.

Я боюся йти на Майдан. Але вдома сидіти ще страшніше.

Піду боятись на Майдан, боятись разом якось простіше.