Архантропи з'явилися в Європі близько 1 млн. років тому за часів гюнського похолодання, коли теплий клімат змінився помірним та прохолодним. Згодом вони потрапили і до Східної Європи, тобто на територію України. Заселення України здійснювалося з півдня Центральної Європи через Балкани, а також, можливо, і з заходу. Поодинокі пам'ятки архантропів виявлено у закарпатті, Наддністрянщині, Житомирщині, а також на Дніпрі, в Криму йНадазов'ї. Найдавнішу пам'ятку в Україні досліджено біля с. Королеве у Закарпатті київським археологом В. Гладиліним. Вчені припускають, що дана стоянка належала пітекантропам. Пітекантропи мешкали, певно, великими колективами й вели рухливий спосіб життя, постійно змінюючи місце проживання у пошуках їжі. Розсіяність таких колективів на великих просторах дозволяла освоювати значні території. Цей період характеризувався тим, що основним знаряддям праці стало ручне рубило. Воновиготовлялось шляхом оббивання кам'яної заготівки з обох боків. Рубило важило до 1,5 кг. Залежно від ситуації воно виконувало роль сокири, метального каменя тощо. Поява однотипних кам'яних знарядь на зразок рубила свідчить про зародження мислення, початок переходу до свідомої виробничої діяльності. Наступниками пітекантропів вважають палеоантропів (неандертальців) (150-40 тис. років тому) Палеоантропам належать найдавніші майстерні з видобутку та первинної обробки кременю в Донбасі, які надалі існували тут впродовж усього кам'яного віку. Неандертальці почали користуватися одягом, а також навчилися добувати вогонь. Найпоширенішими знаряддями праці були наконечники (використовували як вістря до списів) та скребла (як ніж).

Ми не будемо зосереджуватися на описі первісної людини, а розглянемо детальніше її найдавніші поселення на території України. Особливо активно наприкінці пізнього палеоліту неандертальці почали освоювати райони Закарпаття і Прикарпаття, порожисту частину Наддніпрянщини та гірського Криму. У кожному регіоні полювання велося на різних тварин, утворювалися різні житла. Розпочинається панування колективізму, здобич чи не просто ділять порівну, а і разом споживають. Його панування виступало запорукою рівності усіх членівобщини, тому таке суспільство називають егалітарним. Організаційні функції в ньому виконували дорослі – вправні, досвідчені мисливці, які спиралися на колективну думку. Завдяки колективізму, скупчення решток тих чи інших тварин може свідчити про наявність поселень у певних місцях: Амвросіївське скупчення решток бізонів у Донбасі та знахідки величезної кількості кісток мамонтів на стійбищах України: 65 мамонтів у Пушкарях, 70 – на Кирилівському стійбищі в Києві, більше 100 – в Межирічах та Мізині. Отже, поселення виникали неподалік від міграційних шляхів великих тварин. Поселення існували також у Полтавські області (Гінці), Житомирській (Радомишль). Своєрідним духовним центром населення степової смуги України є так звана Кам'яна Могила неподалік від Мелітополя. Це місце, починаючи з доби палеоліту, використовувалося для проведення всіляких обрядів. До числа нижньопалеотичних пам'яток відносять переважно кам'яні вироби, які подеколи містять в собі навіть рештки стародавньої, первісної фауни. З причин архаїчного вигляду виробів з кримських місцезнаходжень їх можна віднести до найдавніших на території України. До міндель-риського міжльодовиків'я відносять деякі кам'яні знахідки біля с. Меджибожа(Хмельницька область).

На території України поки що не виявлені стоянки нижнього палеоліту в печерах, хоча наявні пам'ятки цього періоду тяжіють до гірських районів – Карпат та Криму. Загалом до основних нижньопалеотичних тасередньопалеотичних пам'яток відносять такі:Королеве, Малий Раковець, Рокосове, буківна, Лука-Врублівська, Бабин, Непоротове, Меджибіж, Гаспра,Ечкі-Даг. Верхів'я Прип'яті, Горіховий Лог, Язви,Підболоття, Довгий Рів, Чулатове, Ємилівка, Рихта, Городище, Чернеча Гора, Тупча, Ільниця, Бережани, Старий Вишневець, Буран-Кая, Червона Балка, Альошин Грот, Холодна Балка, Підгайчики та інші. Головною подією періоду пізнього палеоліту стало формування сучасного людського типу – homosapiens. Саме цей вид характеризується активним будівництвом стоянок. На території Україні їх нараховується близько 800. "Людина розумна" з'явилася 40-35 тис. років тому. З цим видом пов'язана найбільша кількість суперечностей, адже деякі дослідників вважають, що неандертальці є безпосередніми предками сучасної людини. Неандертальці мали істотні вади розумового розвитку, з цих причин вони нібито поступововимерли. А "людина розумна" з'явилася в Африці чи Південній Євразії, згодом розселившись на інших територіях. На території України наявно близько кількох сотень стоянок пізнього палеоліту. З них найвідомішими є такі: Мізин (Чернігівщина), Межиріч (Черкащина),Доброничівка (Київщина), Кирилівська (Київ).Тогочасний Крим був заселений на диво негусто.Варто зазначити, що деякі стоянки репрезентують не лише період пізнього палеоліту, а і попередні також. "Людина розумна" (або кроманьйонець) є частиною родової общини. Її функції є такими ж, як в неандертальської общини, проте тепер усі її члени об'єднані між собою кровним зв'язком. Опісля розпочинається розвиток землеробства, відбувається перехід від привласнюю чого до відтворюючого господарства. Проте людину, яка вже настільки активно займається господарством, не можна назвати первісною.

Таким чином у цій статті ми проаналізували розвиток первісної людини на території України та її перші поселення.