Зовнішня політика гетьманської держави Богдана Хмельницького

Богдан Хмельницький – найвидатніший гетьман в український історії. З його ім'ям пов'язано багато суперечностей та таємниць, проте ми без сумніву можемо сказати, що політична діяльність гетьмана сприяла безпосередньому зміцненню держави. У цій статті ми розглянемо зовнішню політику гетьманської держави Б. Хмельницького. За часів існування гетьманської держави Хмельницького вона підтримувала зовнішньополітичні зв'язки з: Кримським ханством, османською імперією, Трансільванським князівством, Молдавським князівством, Волоським князівством, Венеціанською республікою, королівством Швеція, курфюрством Бранденбург, Московським князівством, Австріською монархієюГабсбругів, Польським королівством, великим князівством Литовським, Угорським королівством. Підтримання активних зовнішньополітичних зв'язків вимагало неабияких коштів. За тодішніми звичаями усі іноземні посольства утримувалися коштом гетьманського уряду. Як відомо, за правління Хмельницького розпочалася національно-визвольна війна українського народу. Однак підтримали її лише православні держави. Ряд католицьких держав (Австрія, Іспанія, князівства Південної Німеччини) підтримали Польщу. Отже,зайняли негативну позицію щодо визвольної боротьби українського народу. Оскільки Франціябула ворогом Габсбургів і водночас католицькою державою, займала щодо визвольного руху українського народу негативну позицію. Це булозумовлено її політикою (опісля Вестфальського миру 1648 р.). Ворожо до подій в Україні поставився і Рим. Були держави, які словесно підтримували дії видатного гетьмана, однак жодної військової допомоги надано не було. До таких держав відносяться: Московія, Молдова, Валахія. Вже протягом 1648 р. з'явилися підвалини національної держави. Проте внаслідок відходу армії в центральні райони було втрачено Західний регіон. Було проведено такі військові операції супроти Польщі: Жовтоводська, Корсунська, Пилявецька,Зборівська. Однак 8 серпня 1649 року було підписано Зборівський мирний договір. Богдану Хмельницькому вдалося домогтися зміцнення міжнародного становища держави, зростання її ролі як суб'єкта відносин у Східній і Південно-Східній Європі. В другій половині 1650 р. укладається угода з Портою про надання українським купцям права вільно плавати водами Чорного моря та про перебування у Стамбулі українського резидента. Ідучи на зближення з Портою, уряд якої надав гетьману титул "князя Руського", Хмельницький сподівався домогтися юридичного оформлення монархічного правління у формі спадкового гетьманату Влітку 1650 р. гетьман погодився прийняти турецьку протекцію – наприкінці року султан узяв його "під крила і протекцію неосяжної Порти". Вдалося уникнути загострення відносин з Московією (адже цього прагнули Польща і Крим) і домовитися з Трансільванією про координацію дій супроти Польщі. У серпні відбувся перший молдовський похід Богдана Хмельницького. У вересні 1650 р. гетьман змусив Василя Лупула (Лупу) – політичного лідера Молдавії, відмовитися від проведення антиукраїнської політики. Заради зміцнення політичних зв'язків з цією державою було домовлено про шлюб сина Хмельницького – Тимоша та донька Лупула – Розанди. Підтримувалися дружні стосунки з Валахією. Було налагоджено стосунки з Венецією: розпочався пошук взаєморозуміння зі Швецією. У 1651 р. було відновлено військові дії супроти Польщі. 18-30 червня відбулася найбільша битва національно-визвольної війни українського народу – Берестейська. 18 вересня 1651 р. було укладено мирний договір. У 1652 р. Польща зробила спробу перешкоджання військового союзу України та Молдови. 22 травня 1652 р. відбулася Батозька битва. Козацька Україна знову здобула незалежність. У 1654 р. розпочалися українсько-московські переговори. 8 січня 1654 р. було укладено Переяславський договір. За своїми формально-правовими ознаками договір передбачав встановлення відносин протекторату. У статтях договору з Московією Б. Хмельницький домігся фіксації права на по життєве володіння булавою. Так було зроблено важливий крок до запровадження спадкоємності влади. Протягом 1654-1655 рр. українсько-московське військо вело бойові дії супроти Польщі. Проте 24 жовтня 1656 р. було укладено московсько-польське Віленеське перемир'я. З цих причин Богдан Хмельницький вирішив шукати нових союзників у боротьбі супроти Польщі. Отже, 8 жовтня 1656 р. між Гетьманською державою та Трансільванією було укладено угоду про союз супроти Польщі. Юрій (другий) Ракоці – трансільванський князь обіцяв надати допомогу Хмельницькому задля відвоювання Галичини і частини Білорусі. Трохи згодом Трансільванії підписала договір зі Швецією. Тепер Гетьманщина могла сподіватися на підтримку з боку ще однієї держави. Оскільки розбудова державної структури відбувалася на основі традицій Війська Запорізького, то й держава отримала назву "Військо Запорозьке". З 1654 р. в офіційному листуванні вживається термін "Мала Русь". Одна від початко 50-х років серед різних прошарків населення набирає поширення і така назва держави як "Україна". Організована Хмельницьким дипломатична служба забезпечила прорив на шляху до визнання козацької України урядами інших держав як суб'єкта міжнародних відносин; гетьман вважався одним із найвправніших дипломатів Європи 17 століття.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"