Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації

Найзагадковішою культурою енеоліту, яка набула поширення на території сучасної України є Трипільська. Археологічні знахідки предметів, які належали трипільцями, іноді призводять не до конкретизації певних фактів, а навпаки до міфологізації історії Трипільської культури.Спробуємо проаналізувати матеріальну та духовну культуру загадкової цивілізації. Матеріали Трипільської культури наочно демонструють ті перспективи, які відкрилися перед суспільством опісля утвердження відтворювальної економіки. Достатня кількість їжі та осіле життя спричинили стабільний приріст населення, вивільнили час для влаштування побуту на освоєння різноманітних виробництв. Нові види діяльності спричинили появу нових обрядів та ритуалів. Провідним матеріалом у побуті стала глина. Трипільці до тонкощів пізнали властивості цього матеріалу, поліпшуючи його всілякими домішками. З глини зводились оселі з глиняними долівками, печами, лавками, лежанками, виготовляли посуд та інші речі. Різноманітний за формою та призначенням високоякісний трипільський посуд демонструє гармонійне поєднання форми й оздоблення, витончений смак і своєрідне світосприйняття закодоване в орнаментальних схемах та інших зображеннях. Трипільська культура проіснувала на нашій території майже півтори тисячі років (5-те – перша половина 4-го тисячоліття до н.е.); поступово її населення опанувало великі простори від Дністра до Дніпра і далі. За різних часів та в певних соціокультурних умовах окремі його угрупування різнилися способами господарської діяльності, соціальної організації і культури загалом. Під час першого етапу розвитку керамічне виробництво починає виділятися в окрему галузь: виготовляти посуд високого ґатунку та витончених форм було до снаги не кожній людині. Треба було добре володіти секретами приготування глиняної маси, технологією випалювання. Використання складних орнаментальних схем, які вимагали певного рівня майстерності та здібностей, робило цю галузь цілком специфічною. Найчастіше вироблялися кухонні горщики, горщики-корчаги (для збереження харчових запасів), миски, великі конічні тази. Посуд прикрашався заглибленим орнаментом – у першу чергу, це канелюри різної ширини у вигляді горизонтальних, вертикальних, косих рядів і концентричних кіл. Урізноманітнення побуту вимагало винайдення нових форм, а ускладнення ритуального життя – пошуків і виготовлення безпосередньо ритуальних речей – спеціального, особливо вишуканого посуду, статуеток, меблів, приміщень. З керамічним виробництвом пов'язана велика кількість глиняних зображень людини, які є предметами культу. Частко використовувалися фігурки свині, собаки, кози, бика. Можна зробити висновок, що виділення цієї сфери діяльності стимулювалося і духовними потребами. Тогочасна єдність трипільського світу проявлялася в одноманітності рис матеріальної культури, зокрема у формах та оздобленні посуду. Під час середнього періоду розвитку трипільської цивілізації гончарне виробництво, що почало відділятися від сільськогосподарського ще на ранньому етапі, тепер остаточно зосередилося в руках ремісників. З'явилися досконалі двохярусні горни для випалювання посуду, підвищилася його якість, урізноманітнилися форми і способи оздоблення. Саме під час цього періоду і було створено найбільшу кількість визначного трипільського посуду. Складні орнаментальні схеми, в які інколивплетено зображення фігур людей, тварин і птахів, усілякі символи, відбивають багаті уявлення трипільців про походження та будову світу, яскраві ритуальні обряди, пов'язані передусім із землеробством та скотарством. Можна зробити висновок, що духовна культура трипільців віднайшла своє втілення у кераміці. Оскільки гончарні вироби репрезентують матеріальну культуру, то можемо встановити нерозривний зв'язок між духовною та матеріальною культурою давньої цивілізації. Ми досі не знаємо напевне: яким чином, де і коли з'явилися трипільці, проте ми здатні побачити неймовірні вироби, які лишилися опісля них. За допомогою трипільської кераміки ми можемо дізнатися про їхній побут, вірування та спосіб життя.

Федотенко Катерина, журналістика, 1 курс, 5 група