Зовнішня політика гетьманської держави Б. Хмельницького.

Богдан Хмельницький – без сумніву видатна постать в українській історії, котра заслуговує окремої уваги. За час свого життя він встиг вкласти вагомий внесок у загальну ідею незалежності України та пожертвувати багато чим задля досягнення цієї мети. Одним з таких жертв був його старший син Тимофій, який загинув, відстоюючи зовнішні інтереси свого батька. Саме про зовнішню політику Богдана Хмельницького далі піде мова.

Отже, перж за все потрібно зазначити, що під час його правління Україна постійно воювала на 2, а то й на 3 фронти. З обох боків на нас насідали поляки та росіяни, інколи до них приєднувались татари. Тобто, досить логічним є те, що Богдан був у постійному пошуку союзників, бо самотужки справитись зі стількома ворогами просто не можливо. Тож, інколи, при підписуванні союзних договорів він міг не враховувати деяких інтересів українців, але чи можна за це його судити? Чи був у нього вибір? Краще зберегти частину, ніж втратити все.

За час свого правління великий гетьман встиг вкласти мирні угоди майже з усіма своїми сусідами по черзі. Спочатку був укладений мирний договір с Османською імперією, для того щоб султан надав військову допомогу козацькому війську в боротьбі проти Польщі. Але через численні зради кримських татар Хмельницькому довелось шукати інших можливих союзників. І цей пошук привів його до нашого північного сусіда – Росії. Але, як пізніше виявилось, у країни-побратима були зовсім інші плани на ситуацію, яка склалась. Вони вважали, що українці, це той самий російський народ, і вони мусять нас приєднати до себе. Ці факти змушували Богдана шукати далі, занурюватись у глиб Європи, де, здавалось, він знайшов таки надійного союзника, інтереси якого співпадали з нашими. Це була Швеція. Але хитрі польські чиновники змогли вирішити цю проблему, підмовивши датського короля, у якого вже давно напружені стосунки зі шведами, здійснити напад на цю країну, змусивши шведського короля відступити в самий розпал спільних бойових дій України і Швеції проти Польщі. Ось так розвалився, здавалось, найнадійніший союз Хмельницького.

Підсумовуючи вище сказане, потрібно зазначити найголовніше: не можна судити людину, яка всілякими методами, до останнього подиху намагалась відстоювати національні інтереси українського народу. Визначення такій людині лише одне – герой!