Революція - справа студентів

Тільки студентство здатне щось змінити в нашій державі. Тільки ця молодь зможе організувати справжню революцію, боротися за справедливість та нове якісне життя. Так воно завжди і було, як свідчить історія.

Студентська революція на граніті у 1990-му проти тодішнього президента Леоніда Кравчука. Тоді влада задовольнила майже всі вимоги протестувальників.

Помаранчева революція 2004-го - переважну більшість перших мітингувальників становили студенти. Мітингувальники повністю домоглися свого.

Мітинги проти гей-парадів в Україні - організували студенти. Гей-парадів так і не було. (Не кажу, що це добре, чи погано, але свого домоглися)

Простест під Українським Домом проти затвердження російської мови як другої державної - студенти.....

І так завжди. Не думаю, що це тому, що в молодих жилах буяє кров, а в голові романтика про краще життя. Хоча не без цього. А справа от у чому: між 22-річною студенткою та 22-річною молодою мамою є суттєва різниця. Друга надасть перевагу захисту її дитини, чим боротьбі за кращу долю для суспільства. Бо революція - великий ризик. Вона може спрацювати, а може тебе знищити чи, як мінімум, добряче нашкодити.

Не вірю, що сімейні люди охочіше вхопляться за вила, на відмінну від молодих. Хоча, здавалося б, має бути навпаки, бо сімейним є кого захищати.

Але коли у тебе є дитина, ти сім разів подумаєш, що і кому казати, чи писати. Тому що оглянешся на свою родину. Коли ти холостякуєш, у тебе, грубо кажучи, є лише ти і рішення приймати значно простіше.

А що зараз відбувається із студентами, з тими на кого вся національна надія?

- корупція в інститутах, яка відбиває бажання вчитися

- пропаганда сексу без обов'язків та живання алкоголю

- пропаганда виїжджати за кордон, бо там чудово, а тут нема що робити.

А роботи то непочатий край...