Із Вінничини до Києва

Багато цікавого знаходиш, якщо поритись на сміттєзвалищі. На берегах Бугу біля вінницького села Сокілець щомісяця їжджу на суботники – екологічні акції, де небайдужа молодь прибирає купи людської аморальності. Взуття вже було знайдено на цілу взуттєву фабрику. Пляшки, голки, тарілки пластикові, і черепкові, дорослі використані памперси – за 2 роки їх знайдено гори. Останнього разу знахідки були залізні і майже корисні – ложки, виделки і один цілком боєздатний кухонний ніж. Під час розбору завалів можна почути безліч цікавих історій. Чим ще зайнятись, коли фізична праця не вимагає мозку. Але одна із історій додала особливого натхнення роботі. А сталось ось що.

У одного мого знайомого батько довго працював дільничим міліціонером. Якось, під час його чергування, сталося пограбування продуктового магазину в районі Оболоні у Києві. Команда чергових виїхала на місце, склали протокол, навіть, здається, затримати когось встигли. Власник подарував міліціянтам ящик портвейну недешевого, як на радянські часи, і досить дефіцитного. У міліції тоді суворо було, тому хлопці вирішили до кінця чергування добро заховати. Обрали купу піску непримітну. Ну, думають, кілька годин до ранку – нічого не станеться. Зранку приїжджають, а пісок вже в асфальт закатано.

Знайомий сказав, що десь на Оболоні, а адресу пообіцяв у батька уточнити.

Певне, після таких історій, суботники до Києва перебазуються. І хтозна, що буде із тим асфальтом, зрештою.

А ви кажете, Автодор, Автодор...

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

13

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"