Чомусь останнім часом, всі філософські думки приходять до мене у досить пікантному місці - туалеті.

- По туалету можна судити про якість закладу харчування, готелю, університету. А чи можна судити по туалету про компанію?

- Дехто каже, що коли дівчатка працюють у одній компанії, то в них "синхронізуються" місячні.... Цікаво, а якщо ми із симпатичним хлопчиком працюємо у одній компанії (щоправда, на різних поверхах), і весь час стикаємося у туалеті, то це що значить - ми синхронізуємось у трохи іншому сенсі?

- У більшості всі головні дискусії проходять на курилці. Я не палю, у мене - найцікавіші розмови інколи проходять саме у туалеті. Чи то пак, біля нього - у черзі. Нещодавно, наприклад, дізналася, до якого інтернет-провайдера краще не підключатись (якраз планую інтернет провести додому).

- У туалеті, виявляється, теж є своя ієрархія - наприклад, ідеш у трішки ширшу кабінку, і чуєш за спиною - "О! То вона самий кошерний туалет зайняла! Ось чого поперед мене бігла!". Жартома, звісно, але ж то теж певна філософія життєва, якщо замислитись...

- А чи бувало у вас, коли в туалеті 2 подруги перегукуються? Вони не думають, що у третій кабінці може бути ще хтось, хто зайшов раніше і боїться раніше вийти, щоб не засоромити дівчат. Хто сидить тихесенько, і слухає щедрі коментарі на будь-яку тему. От у мене питання, невже на унітазі не зручніше посидіти і подумати? Чому, пардон, і там треба про щось спілкуватись із кимось? Це ж хороший спосіб посеред дня побути наодинці із своїми думками хоча б хвилинку...

І де ж, як не у туалеті, розпитати у колег із інших кабінетів, як у них справи? Якщо не палиш звісно...