Ціна проїзду

—     Дєвушки, у меня 37 место, можна как-то упасть? — коротко стрижена білявка протискується крізь натовп і "падає" на своє чесно куплене бокове місце нічного потягу "Київ — Одеса".

"Дєвушки", яскраво вдягнені, схожі на хіпі, з розпущеним волоссям і великими туристичними наплічниками, мовчки виходять за двері і займають стоячі місця навпроти туалету. (Чую німецьку, згадую європейські потяги, де місця продають окремо від квитків, за додаткову плату; очевидячки, у цьому потязі без місця дівчата мають почуватися як удома.)

За три хвилини до відправлення вагоном у паніці пробігає провідниця: "Іностранкі! Ґдє іностранкі?", зачитує прізвище та ім'я однієї з дівчат. Тієї, яку звуть Лаура. За мить влітає в затишне "купе" навпроти туалету:

—     Дєвочкі, у вас білєти на дє-вя-то-є число! Оні нє-дєй-стві-тєль-ни! Я нє імєю права пускать вас в вагон!

Перша ночі. Намагаюся пригадати, яке сьогодні число. Чорт, і справді вже 52 хвилини як десяте.

З усього, що каже провідниця, дівчата, одна з яких ледь-ледь розмовляє російською, розуміють головне: з їхніми квитками щось не так. Та, котра розмовляє російською, намагається пояснити, що їм конче потрібно дістатися завтра до Києва, оскільки в її подруги літак додому. Провідниця нічого не хоче чути, відправляє до начальника потяга.

До відправлення дві хвилини.

Дівчата мовчки забирають наплічники, дорогою перепитують у попутників, що саме їм потрібно зробити. Провідницю, хоч та й намагалася говорити російською голосно й виразно, вони так і не зрозуміли.

—     Идите к начальнику поезда, — радять досвідчені українці. — Сразу предлагайте ему деньги.

—     Сколько?

—     Наверное, цену билета. Сто гривен за каждую.

—     Билет стоил семьдесят, — марно намагаються відвоювати шістдесят гривень дівчата.

До відправлення залишається хвилина. Дівчата вискакують із вагону й летять уздовж платформи в пошуках начальника потягу.

Не знаю, чи ті дівчата потрапили на свій літак. Знаю, що кілька днів тому я могла потрапити в таку ж халепу. Врятувало знання мови. Як не дивно — української. Рештою "іноземних" Укрзалізниця не володіє.