Навіщо "єдність влади", коли влаштовує "єдиновладдя"?

Демократія – це, перш за все, процедура (Англійська приказка)

Спосіб прийняття бюджету на 2013 рік чітко показав, що Партія регіонів остаточно перетворила поняття парламентського контролю, як інструменту демократії, який використовуються в європейських країнах, у бутафорію. В Україні немає "єдності влади". Натомість - створено "єдиновладдя"!

Принцип розподілу влади, як надбання людства з метою гармонійного суспільного розвитку, в Україні не працює. За таких умов, які створила ця влада, він і не може бути реалізованим. Ні у вигляді меж між різними сферами діяльності держави. Ні в плані керівних засад при утворенні структури державних органів та у визначенні меж їхніх повноважень. В Україні відбулося підпорядкування однієї гілки влади іншій. Президент не обмежився своєю виконавчою вертикаллю влади, поширивши її на суди та парламент.

Більше того, цю схему роботи Верховної Ради України зараз хочуть зберегти й на наступне її скликання. Адже вже зараз ми чуємо з боку представників провладної партії заяви, що опозиція не отримає можливості контролю влади. Мовляв, не слід їй давати парламентських комітетів.

Це суперечить основному принципу демократії. Це суперечить українському законодавству. Відповідно до частини четвертої статті 81 Закону України Про Регламент Верховної Ради України, утворення комітетів Верховної Ради відбувається за квотами розподілу посад голів комітетів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів. Вони визначаються пропорційно від кількісного складу депутатських фракцій (депутатських груп) до фактичної чисельності народних депутатів.

Ця процедура – норма демократії. Демократія, як наголошує англійська приказка – це, перш за все, процедура. Обмежувала її Партія регіонів поступово та послідовно. Ще в 2010 році провладна більшість у Верховній Раді ухвалила нову редакцію закону про регламент. Тоді, вона видалила з регламенту парламенту всі норми, які передбачали формування коаліції та опозиції. Також було скасовано норму про традиційний "день опозиції", відповідно до якої передбачалося, що опозиція могла формувати порядок денний засідань щосереди.

Це повністю суперечить основі демократичної парламентської діяльності. Парламент, за своєю суттю, це публічні дебати. Це право на інакомислення в цивілізованій формі. Це інститут, де під час публічної риторики народжується рішення – аргументоване, консенсусне, або компромісне.

Зараз ми бачимо серйозну загрозу правам політичної опозиції. В  кінцевому рахунку ж – це загроза демократичним правам і свободам суспільству загалом.

Опозиційні партії мають отримати можливість контролю через парламентські комітети ключових сфер суспільного розвитку. Тільки так може існувати баланс влад в державі. Це не лише розподіл функцій, компетенцій і повноважень кожної із гілок влади, а запобіжник її повної узурпації та монопольного зловживання нею.

Якщо найближчим часом ситуація з правами опозиції у Верховній Раді України не буде врегульована, то українська опозиція ніколи не отримає тих прав з контролю за діяльністю влади, які вона повинна мати в демократичній державі. А українське суспільство, нажаль, так і потерпатиме від цих дикунських правил, в основі яких безпринципність, право сили, топтання по людській гідності.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"