Андрiй Степаненко
Кажуть, що краща робота - це високооплачуване хобі. Я знайшов свою кращу роботу й тепер насолоджуюсь її результатами.
18.09.2012
739

Депутати в законі: батько за сина не відповідає?

В Україні знову склалася цікава ситуація - на словах-то ми усі за демократію, а ось на ділі...

...виявляється, що реальна влада в країні потихеньку стає спадковою.

Річ у тому, що у Верховній Раде намітилася стійка тенденція до зміцнення сімейності. Воно і зрозуміло – батьки (і окремі матері) винесені на гребінь владної хвилі, бажають полегшити життя своїм нащадкам, а заразом - і спробувати закріпитися у владі - на цілі покоління уперед.

Біда лише в тому, що країні це навряд чи може принести користь - скоріше за все, вже в найближче десятиріччі можна буде говорити про звиродніння політичної еліти або навіть тієї жалюгідної її подібності, яке на сьогодні існує в Україні.

Так, цілком можливо, що парламент, наскрізь пронизаний родинними зв'язками, стане згуртованішим і передбачуваним. Але натомість Україна отримає, як мінімум, дві проблеми.

По-перше, тільки самий божевільний оптиміст зможе в подібній ситуації говорити про те, що законодавці будуть насправді налаштовані на захист інтересів своїх виборців - скоріше, мова піде про інтереси сімейні та кланові.

По-друге, збільшення числа ближніх і далеких родичів у Верховній Раде неминуче приведе зупинці, а надалі - надійному блокуванню соціальних ліфтів в суспільстві.

Обидва ці чинники в сумі сприятимуть подальшому зростанню соціальної напруженості в країні, чим може скористатися не лише внутрішня опозиція (поки що - слабка і роз'єднана), але і її зовнішні спонсори.

Таким чином, діюче керівництво країни отримає результат, прямо протилежний очікуваному : замість реального зміцнення влади - підвищення її уразливості.

Ось про що варто було б вже сьогодні замислитися представникам певної політичної сили, які вже сьогодні (за півтора місяці до парламентських виборів!) називають себе "Партією переможців". Замислитися - і вжити відповідні заходи на вже звичному, сімейному рівні, обмеживши прагнення своїх дітей, племінників і іншої рідні дістатися під купол Верховної Ради.

Це - набагато конструктивніша позиція, ніж спроба політичного страуса сховати голову в законодавчий пісок: мовляв, я ж не тягну свого сина до парламенту за партійними списками, а ось по мажоритарці...  ну, що ж, нехай собі побавиться... (200%-я допомога адмінресурсу місцевої влади такому V.I.P. - кандидатові забезпечена).

Що ж до точки зору по-справжньому незалежного кандидата в депутати Верховної Ради, то першим Законом, прийнятим її новим(свіжим!) складом, має бути закон, що забороняє родичам діючих народних обранців балотуватися до парламенту.

Тільки так ми зможемо добитися не лише поступового оновлення найвищого законодавчого органу країни, але і змусимо владу прислухатися до голосу свого Народу!

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"