Андрiй Степаненко
Кажуть, що краща робота - це високооплачуване хобі. Я знайшов свою кращу роботу й тепер насолоджуюсь її результатами.
25.03.2013
1059

Борг по валютному кредиту? Не все так просто!

Спроби "вичавити" його з позичальника можуть обернутися для банків і колекторських агентств пірровою перемогою, а то й ... -безнадійною поразкою.

Скільки б НБУ не похвалявся "відродженням" і навіть "пожвавленням" кредитів, скільки б не співав про те, що після кризи взаємини банків і позичальників стали більше здоровими – практика говорить про інше.

Як вже відзначали фахівці компанії "Гранд Іншур", час, що пройшов після останньої хвилі фінансової кризи, не зробив українські банки більш чесними або гуманними - в основному, їм істотно побільшало спритності та жорстокості.

Що ж стосується "оздоровлення" кредитного клімату, то в цьому також існують глибокі сумніви. Так, офіційна статистика говорить про 9-12% рівні "проблемності" посткризових кредитів, однак серед позик, наданих банками на рубежі 2007/2008 років, цей показник як і раніше становить набагато більше солідну величину.

Навіть найобережніші експертні оцінки, які час від часу просочуються в мас-медіа, говорять про 30-40% долю таких проблемних кредитів у портфелях основних комерційних банків України. Що ж стосується більш щирих визнань банкірів, зроблених у вузькому колі, то відносно  валютних кредитів цей показник часом перевищує 50-55%.

В основному це – іпотечні та автокредити, які бралися нашими співгромадянами в період валютної ейфорії та "дешевого долара" по 5 гривень.

Банки не квапляться списати подібні заборгованості, хоча багацько з них представляються вже безнадійними. Причина проста – жадібність. Незважаючи на те, що за подібне списання банки можуть розраховувати на істотні знижки по податках, вони все ж таки  до останнього намагаються продати ці борги колекторським агентствам причому - якнайдорожче.

Колектори ж, в свою чергу, розвивають бурхливу діяльність, щоб якнайбільше вичавити з боржників. Останнім же залишається сподіватися тільки на чудо – адже  ані валюти, ані гривні, щоб розплатитися за існуючим курсом (хоча б по 8,00 грн. за долар) у них просто немає...

Однак не даремно говорять, що часом порятунок потопаючих – справа  самих потопаючих. От і тепер - занадто жадібні банки та надміру завзятих колекторів може очікувати досить неприємний сюрприз.

Справа в тому, що більшість колекторських та інших небанківських компаній купувало борги по кредитах у ВКВ вже після встановлення заборони на видачу валютних споживкредитів, а ліцензії НБУ на виробництво валютний операцій в них, як правило, відсутні.

Придбання ж їх у Нацбанку (з наступними витратами на "вичавлювання" боргу з позичальників) істотно позначиться на рентабельності колекторського бізнесу.

Що ж стосується банків, то по мірі розвитку успішної судової практики задоволення позовів по валютних кредитах, поданих проти колекторських фірм, вони ризикують залишитися з так і нерозпроданим портфелем валютних боргів...

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"