"Я не читаю на украинском"

Коли запропонувала одеситці, що продавала біодобавки російського виробництва, нашу газету, відповіла:

- Нет, спасибо. Я не читаю на украинском.

Навіть не читає. І це за 20 років незалежності.

Влітку я познайомилась з Іриною з Луганська. Вона теж розмовляла російською.

- Чтоб не коверкать мову, как Азаров, - пояснила. – А вот читаю на украинском с удовольствием. И неправда, что все на востоке Украины хотят вторым государственным русский.

Я згадала перші дискусії навколо мови. Я в той час теж спілкувалась "великодержавною". Далися взнаки 10 років у російській школі і 5 на факультеті російської філології.

- Да это тоже самое, если бы в России предлагали ввести вторым украинский. Тем более там процент украинцев гораздо больший, чем у нас россиян, - захищала я рідну мову.

- Как ты можешь? Сама же на русском разговариваешь! - не вгавали мої опоненти.

- Державною має бути українська і всі її повинні знати.

Моя донька-першокурсниця розповідала, що викладач української в університеті заявила їм на першій парі:

- Не дай Бог почую від вас в коридорі російську.

Донька потім жартувала, що буде робити зауваження однокурсникам зі Сходу, як мені колись:

- Розмовляй державною мовою.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

117

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"