Для кого львів'яни-бандерівці будують "душогубки"?

Як це часто буває в нашому житті, чого найбільше не любиш, з тим постійно стикаєшся. Терпіти не можу тролейбус № 18 "Майдан незалежності – вул.. Сошенка", називаю його найдешевшим атракціоном в Києві, платиш 1.50 грн. та отримуєш масу вражень.

Так от, насолоджуючись поїздкою громадським транспортом в час-пік, вишу собі на поручні та спостерігаю за нашим інтелігентним народом. На одній із зупинок акуратно вдирається в тролейбус дідок, культурно всіх штовхає і, коли не знаходить місця для себе, чемненько стає біля поручня та мило бубнить собі під ніс. Через три хвилини діду вдалося "завоювати собі місце", гордо відштовхнувши жіночку, переможно всадився біля вікна. І знову йому недогода: "Вікна такі малі, не те що колись, дихати немає чим!" А далі геніальна фраза: "Ті львів'яни-бандерівці будують душогубки, щоб ми тут всі від жари поздихали!.."

Пояснюю: тролейбуси, які запустили на маршрут № 18, будують на Львівському автобусному заводі, а в тому, що вікна надто маленькі, свіжого повітря потрапляє мало, дідок побачив підступний намір бандерівців – "заморити москалів у львівських душогубках". Стратегічна війна львів'ян...

Напевно, все-таки злякався дуже дідок за своє життя, бо одразу поперся до виходу. І як бідака змінився на обличчі, коли я сказала, що сама зі Львова і бандерівці – це сила! Почуття гордості за те, що я львів'янка, взяло гору над гарним вихованням, і ми досить мило "поспілкувалися" на зупинці.

Кияни, якщо боїтесь бандерівців, то оминайте тролейбус № 18, бо там губляться душі москалів...